Останнім часом різні представники влади – від прем’єр-міністра до депутатів від правлячої Партії регіонів усе частіше заявляють про те, що відповідальність за можливий зрив асоціації через не звільнення Тимошенко, повністю ляже на європейських політиків. Мовляв, Україна «завдяки зусиллям президента, уряду й парламенту виконала усі умови», тож не можна нехтувати цим в інтересах однієї людини. Втім, уважніший погляд на ситуацію свідчить, що насправді більшості умов, що були висунуті європейськими структурами взимку минулого року як необхідна умова для підписання Угоди про асоціацію досі виконано так і не було. При цьому фактор Тимошенко відіграв роль ідеального інструменту для відволікання уваги. Чим пізніше він буде знятий, тим пізніше представники ЄС зможуть звернути увагу на цей факт. Тож Януковичу вигідно якнайдовше користуватися невирішеністю ситуації із долею Юлії Володимирівни, аби потім при потребі «зняти усі питання» та залишити у небутті більшість реформ українського законодавства, які спочатку визначалися як необхідні умови для підписання Угоди про асоціацію.
Спочатку список умов для підписання Угоди про асоціацію нараховував 19 вимог*. Серед них – швидке виконання рішень Європейського суду з прав людини, виконання рекомендацій Ради Європи стосовно умов утримання та медичної допомоги особам, що перебувають під вартою, створення превентивного механізму проти тортур, реформування міліції, конституційна реформа, розширення повноважень Рахункової палати, реформа управління державного фінансування, поліпшення бізнес-клімату і боротьба з корупцією тощо. Крім того, була вимога щодо перегляду у тісних консультаціях з Венеціанською комісією законів про прокуратуру, Кримінального кодексу, закону «Про Вищу раду юстиції», Закону «Про судоустрій та статус суддів». Напередодні саміту Україна-ЄС у лютому 2013 року єврокомісар Штефан Фюле передав вже 11 пунктів (значною мірою за рахунок інтеграції попередніх 19), необхідних для схвалення Угоди про Асоціацію з ЄС. До переліку 11 вимог також було віднесено провадження роботи Конституційної асамблеї в контексті конституційної реформи, вдосконалення антикорупційного законодавства.
Що ж було виконано Україною? В частині вибіркового правосуддя з-за грат на підставі помилування Януковичем вийшли Юрій Луценко і Георгій Філіпчук, призначено повторні вибори у 5 округах, де минулого року вони були зірвані. Проте, як видно з підготовки до повторних виборів, зобов’язання щодо виправлення недоліків виконані суто формально, бо методи партії влади не змінилися. Вже зараз фіксується аномальна кількість кандидатів у депутати, зареєстрованих у цих округах, експерти прогнозують активне використання «чорних технологій». У сфері боротьби з корупцією прийнято чотири закони – але всі вони потребують внесення змін і доповнень.
Читайте також: Судова реформа іменем Януковича
У низці випадків можна казати про те, що є свідома маніпуляція змістом, коли декларована мета прийняття закону є відмінною від справжніх наслідків. Наприклад закон про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу щодо порядку та умов відбування покарання насправді мало що змінює. Інший приклад проголосовані у першому читанні зміни до Конституції для посилення незалежності суддів.
Президентський законопроект про прокуратуру більше обслуговує інтереси Банкової в контролі за прокурорською вертикаллю, аніж реально приводить статус органів прокуратури до нових стандартів, встановлених новим Кримінальним процесуальним кодексом. Далекий від бездоганності і виборчий закон. До прикладу, одним з положень виборчого законопроекту, підготовленого депутатами від Партії регіонів, пропонується передати значну частину повноважень для організації проведення виборів в одномандатних округах від ЦВК до окружних виборчих комісій, у т.ч. в частині реєстрації кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах. Такі новели лише підвищують ризики фальсифікацій на виборах, оскільки саме на рівні окружних виборчих комісій фіксується найбільше порушень виборчого законодавства (і останні вибори 2012 року – цьому яскраве підтвердження).
Тим не менше, представники ЄС, схоже, готові погодитись і на ці «хитрі» ходи представників української влади. Дуже цікаво, що у їх коментарях не ставиться питання про якість пропонованих законопроектів, а лише про факт їх прийняття. На сьогодні кількість вимог ЄС до України скоротилася до 4 пунктів: 1) усунення вибіркового правосуддя, політично мотивованих вироків, читай, звільнення з ув’язнення Юлії Тимошенко (наразі уже бодай у формі її відправки закордон на лікування); 2) ухвалення нового закону про прокуратуру; 3) ухвалення закону про внесення змін до виборчого законодавства відповідно до запропонованих рекомендацій спостережних міжнародних організацій (це light-варіант, спочатку йшлося про прийняття виборчого кодексу; 4) поліпшення бізнес- і інвестиційного клімату. Але команда Януковича пішла далі – вона починає блокувати уже й сам розгляд «асоціаційних» законопроектів. Так, 15 листопада з порядку денного парламенту на вівторок зникли законопроекти зі списку Фюле – №3541 «Про прокуратуру» та №3396 – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів». Їх перенесли на четвер, 21 листопада, і чи розглянуть у четвер – також велике питання. Провладні політологи-коментатори почали активно «відтерміновувати» питання виконання вимог ЄС при укладенні Угоди про асоціацію.
Читайте також: Чому зволікає Янукович?
Таким чином більшість первісних вимог ЄС щодо України, виконання яких було умовою підписання Угоди про асоціацію наразі або не виконані, або виконані умовно, тобто в такий спосіб який не вирішує проблему, а часто й посилює позиції нинішнього режиму у різних сферах життя. У результаті передбаченої списком Фюле мети – початку якісного реформування низки сфер життя в Україні – до підписання Угоди про асоціацію так і не відбулося. Переважно справа обмежилися імітацією. При цьому від прискіпливішої уваги до виконання початкового списку вимог Київ успішно ухилявся завдяки резонансу проблеми Тимошенко, яка в цій історії, схоже, таки стане жертовною вівцею, завдяки навіть не звільненню, а всього лише вивезенню ув’язненою на лікування, режим Януковича зможе отримати індульгенцію від виконання більшості умов щодо реформування країни. Втім цей досвід мав би стати більше корисним уроком для європейської сторони у процесі імплементації умов Угоди про асоціацію після її підписання. А також у процесі тиску на Януковича щодо подальшого проведення й досі не здійснених або здійснених поверхово змін до українського законодавства у час до ратифікації Угоди про асоціацію Європарламентом і потім усіма країнами ЄС.
*Забуті заради Тимошенко
Більшість умов з якими ще взимку в ЄС пов’язували можливість підписання Угоди про асоціацію з Україною так досі і не були виконані. Тим часом наразі європейці готові закрити на це очі за умови вирішення питання із виїздом Тимошенко закордон на лікування.
1. Виконання рекомендацій, визначених в остаточному звіті спостережної місії ОБСЄ/БДІПЛ щодо парламентських виборів в Україні
2. Подолання зафіксованих недоліків у проведенні парламентських виборів в Україні 28 жовтня 2012 року
3. Схвалення Виборчого кодексу України
4. Забезпечення збалансованого доступу учасників виборів до засобів масової інформації
5. Проведення повторних виборів в одномандатних виборчих округах, в яких не визначено переможця
6. Вирішення питання політично вмотивованих вироків без зволікань
7. Швидке виконання рішень Європейського суду з прав людини
8. Виконання рекомендацій Ради Європи стосовно умов утримання та медичної допомоги особам, що перебувають під вартою
9. Забезпечення належного впровадження нового Кримінального процесуального кодексу, нового законодавства з питань адвокатури та створення Національного превентивного механізму проти тортур
10. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією закону про прокуратуру
11. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією Кримінального Кодексу України
12. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією закону про «Вищу раду юстиції»
13. Перегляд у тісних консультаціях з Радою Європи/Венеціанською Комісією закону про судоустрій та статус суддів
14. Вжиття кроків у реформуванні міліції
15. Реалізація конституційної реформи у відповідності до міжнародних стандартів
16. Здійснення реформ, необхідних для підготовки до започаткування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі
17. Забезпечення ефективної боротьби з корупцією
18. Здійснення реформи системи управління державними фінансами, включаючи розширення повноважень Рахункової палати
19. Рішучі дії для покращення ділового та інвестиційного клімату