«Керівництво УКУ мало б усвідомлювати, якими мотивами керується Фірташ, жертвуючи $4,5 млн. На думку спадає кілька ідей. УКУ може стати для згаданого олігарха таким самим засобом, яким є саміт «Ялтинська економічна стратегія» (YES) для Віктора Пінчука і яким є нещодавно відкритий Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим найбільший у світі єврейський центр «Менора» в Дніпропетровську, – піар-платформою, основою для підтримки поміж місцевого населення та важелем впливу на Захід», – йдеться у статті.
Автор також вказує на питання регіонального впливу. «Адже Рінат Ахметов впливає на Донбас, група «Приват» та Пінчук ділять Дніпропетровськ, Олександр Ярославський має вплив на Харків, Костянтин Жеваго – на Полтаву, Петро Порошенко – на Поділля, Ігор Єремеєв – на Волинь. Фірташ може висувати претензії на Галичину», – відзначає він.
Фірташу потрібен позитивний імідж на Заході, де міститься і розширюється більшість його бізнесу. «Спонсорування єдиного католицького університету на пострадянському терені – хороший майданчик для цього», – відзначає автор.
Крім того, Фірташ може також сподівається, що ректор УКУ Борис Ґудзяк стане корисним союзником у Брюсселі й Страсбурзі. «Ватикан оголосив 23 липня про призначення ним Ґудзяка апостольським екзархом для українських греко-католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії. Це сталося більш ніж за рік після того, як було повідомлено про пожертву від Фірташа», – йдеться у статті.
Більше про це читайте у матеріалі «Тепличні відносини» у № 45 «Українського тижня».