Фірми платять

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оподаткування)». 20 травня парламент мав прийняти документ в цілому, але на час здачі номера до друку результати розгляду були невідомі. Всупереч обіцянкам прем’єра Миколи Азарова про зменшення податкового тиску, уряд має намір підвищити ставки акцизів і зробити жорсткішими умови адміністрування податку на прибуток та ПДВ. Ціна питання – 16,2 млрд грн.

Фабула

Проект податкових змін було внесено до ВР одразу після прийняття держбюджету-2010 і ратифікації харківських угод із РФ щодо газу та Чорноморського флоту. По-суті, урядовий законопроект є податковим доповненням до Закону про держбюджет. Нагадаємо, що раніше Конституційний Суд заборонив включати фіскальні коригуван­­ня до головного кошторису країни. Відповідно зараз Кабмін подає податкові новели окремим документом.

Побіжне прочитання фіскальних ініціатив викликає відчуття дежа вю, а їх вивчення змушує задуматися. Витримані точно в такій самій стилістиці закони масово потрапляли до ВР у 1998–2002 роках. Зазвичай писали їх у ДПАУ під керівництвом Миколи Азарова і Федора Ярошенка (нині міністр фінансів). Минуло десять років, і, на жаль, ні стиль, ні ідеологія, ні нехтування правилами написання податкових законів ані в одного, ані в іншого не змінилися. Старший юрист компанії «Волков, Козьяков і Партнери» Андрій Безсмертний стверджує, що, згідно зі статтею 1 Закону «Про систему оподаткування», корекція податкового законодавства допускається за шість місяців до початку наступного бюджетного року. Більшість норм урядового проекту наберуть чинності вже в 2010-му.

Кому я винен – усім прощаю

Найбільше грошей в уряді розраховують отримати від зміни правил сплати й адмініструван­­ня податку на додану вартість. У Мінфіні підрахували, що правки до базового закону дадуть бюджету майже 7 млрд грн додаткових надходжень. Спосіб досягнення мети цілком традиційний: розширення повноважень податківців, максимальне збільшення бази оподаткування та зменшення відшкодування ПДВ.

Нагадаємо, що зобов’язання держави з ПДВ виникають перед підприємствами у випадку, коли податок, сплачений під час купівлі, приміром, сировини, перевищує суму податку за операціями продажу. Від’ємне значення ПДВ (або податковий кредит) виникає, зокрема, під час купівлі дорогого обладнання, експортних операцій тощо. Підтвердженням права суб’єкта господарювання на відшкодування ПДВ є накладна, яку продавці видають покупцям.

Урядовий законопроект може позбавити права на податковий кредит із ПДВ у разі, якщо орган ДПА анулює реєстрацію постачальника товарів і послуг як платника ПДВ. Контрагент такого постачальника втратить право на відшкодування ПДВ навіть за наявності податкової накладної. Причому ДПА отримує можливість скасовувати реєстрацію з формальних причин. Наприклад, якщо в Єдиному держреєстрі суб’єктів господарювання є запис про відсутність платника податків за місцем реєстрації незалежно від того, продовжує він сплачувати ПДВ чи ні.

Окрім суто адміністративних норм у законопроекті закладено механізми, що унеможливлюють протистояння податківцям. Зокрема, платників хочуть позбавити можливості надсилати декларацію до органу ДПА рекомендованим листом. У разі конфлікту з податківцями (приміром, якщо ті не приймають декларації і вимагають збільшити суму податку), рекомендований лист – це єдиний спосіб для бізнесмена виконати вимоги норм про подання звітності, щоб пізніше довести свою правоту в суді. В 2010-му бухгалтерам у будь-якому разі доведеться йти на уклін до інспекторів, які, як завжди, вирішуватимуть, приймати декларації чи ні.

Окрема історія – норми, що розширюють базу оподаткування. «Кабмін хоче ввести податок на обіг у розмірі 20%. Нічого собі. Такого у світі ніде немає», – узагальнив сутність ініціатив команди Миколи Азарова голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін. Зокрема, уряд має намір заборонити 2010 року включати до заявки на бюджетне відшкодування ПДВ суми, не повернені у 2009-му.

Рівняння на прибуток

 Другим за значущістю для Кабміну є пакет правок до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», покликаний принести 4,5 млрд грн додаткових надходжень до скарбниці. 
Якщо зміни буде прийнято, в 2010–2014 роках сума від’єм­ного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, що утворилася станом на 1 січня 2010-го, враховуватиметься у складі валових витрат платника в розмірі не більше ніж 20% на рік від суми накопичених збитків. Таким чином, якщо раніше підприємства могли зменшити податкові зо­бов’язання на розмір минулих збитків, то в 2010-му зробити це буде неможливо.

Далі – більше. Компанії, річний дохід яких перевищує 100 млн грн, уряд зобов’язує вести навіть не подвійний (податковий та бухгалтерський), а потрійний облік. Якщо точніше, законопроект передбачає обов’язкове введення обліку «по­­даткових різниць» (тимчасових і постійних) із поданням відповідної звітності до органів ДПА. По суті, вводиться додаткове декларування розміру прибутку.

Решта правок до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» вузькопрофільні – стосуються фірм, що здійснюють розрахунки у валюті, а також банків. До речі, з приводу особливого бачення податковою механізмів формування страхових резервів, а також калькуляції збитків і прибутку фінустановами Асоціація українських банків одразу звернулася до профільного комітету ВР. В АУБ вважають, що «обмеження можливості віднесення банками на валові витрати сум накопичених збитків призведе до виникнення парадоксу – штучної прибуткової діяльності банків за даними податкового обліку – і, як наслідок, до сплати значних сум податку на неіснуючі прибутки».

Слід зазначити, що під час розгляду проекту в Комітеті ВР з податкової та митної політики його публічного обговорення (обіцяного підприємцям і пре­м’єром Миколою Азаровим, і віце-прем’єром Сергієм Тігіпком) так і не вийшло. За словами заступника голови комітету ВР Миколи Катеринчука, на засідання прийшли представники банків, виноробів, тютюнників, але їхньою думкою ніхто не поцікавився.

Акцизи. Заплатять усі

Торік, коли уряд Юлії Тимошенко підвищував акцизи на сигарети або міцний алкоголь, опозиціонери з Партії регіонів різко критикували кожну таку ініціативу, не забуваючи нагадувати електорату про «загибель галузей» і «перекладання податкового тягаря на плечі простих громадян». У владі регіонали діють так само, навіть жорсткіше. Суттєве підвищення акцизів світить продавцям і виробникам нафтопродуктів, тютюнових виробів, спирту, вин, пива, сидру тощо. За рахунок цього Кабмін у 2010-му планує додатково отримати понад 4 млрд грн.

Акциз на нафтопродукти в середньому планують збільшити в півтора раза, а за де­якими позиціями – більш ніж увосьмеро. Найвідчутніше підвищать ставки на компоненти бензинів – з €20 до €172 за тон­­ну. Популярні бензини А-92 і А-95 замість €110 обкладатимуться акцизом у розмірі €172 за тонну. Для А-98 ставка збору збільшиться зі €110 одразу до €200 за тонну. Роздріб на такі нововведення неминуче відреагує зростанням цін – влітку вартість А-95 на АЗС, найімовірніше, перевищить 9 грн за літр. І наповнюватимуть бюджет прості громадяни, а не багатії, як обіцяв Микола Янович.

Акциз на ігристі вина мають намір підвищити на 16% – з 2,5 до 2,9 грн/л, горілчаний збір зросте на 15,9% – до 39,4 грн за літр стовідсоткового спирту, акциз на коньяк має бути підвищений до такого самого рівня, але поетапно: цього року він збільшиться на 21% – до 17 грн. Документом також пропонується підвищити ставки акцизного збору на сигарети з фільтром: з 20 до 25% за адвалорною складовою і з 69 до 90 грн за 1000 штук за специфічною. Остання акцизна позиція законопроекту – пиво. Ставка збору з цього напою має зрости на 23% – з 0,6 до 0,74 грн/л. На перший погляд, підвищення не дуже велике, однак разом зі збільшенням рентної плати за воду в 15 разів (що пропонується в тому самому проекті) акциз цілком може стати соломинкою, яка зламає спину верблюдові. Втім, навряд чи українці перестануть пити пиво. Платити доведеться більше.

Мабуть, єдиним масовим підакцизним товаром, за яким законопроект не передбачає підвищення податку, є автомобілі. Однак, за даними гендиректора ВААІД Олега Назаренка, Кабмін просто не встиг включити підвищення акцизів на авто до законопроекту №6337. Це можуть зробити пізніше окремим проектом. Податок планують збільшити для всіх автомобілів з об’ємом двигуна понад 3000 см3, диференціюючи розмір платежу залежно від ціни. Приміром, машину вартістю до €50 тис. оподатковуватимуть за ставкою €1 за см3; на авто вартістю €50–100 тис. акциз становитиме вже €2 за см3 тощо. Максимальна ставка – €4 за см3 – передбачена для машин вартістю понад €150 тис.

Фонтан ідей

Законопроект №6337 – перша ластівка цілої низки майбутніх цьогорічних змін податкового законодавства. Років десять тому Миколу Азарова у цьому стримував президент Леонід Кучма, а написані в ДПАУ закони частенько провалювалися на голосуванні під улюлюкання опозиції. У 2010-му таких стримувань і противаг немає.

З кулуарних розмов у ВР, Кабміні й Держкомпідприємництва можна зробити висновок, що наступною в черзі на коригування стоїть спрощена система оподаткування. Обговорюється можливість підвищення ставок, запровадження сплати збору до ПФ на загальних підставах спрощенцями тощо. Потім настане черга імпортерів авто (їх, як уже було зазначено, очікує підвищення акцизу вдвічі – вчетверо), потім фармацевтів (скасування пільг із ПДВ) тощо. До речі, підприємців-спрощенців із великими оборотами податкова перевіряє вже зараз: нещодавно в Києві було закрито практично всі магазини, що торгували дорогими годинниками. Цих спрощенців звинуватили в заниженні митної вартості товарів, «сірому» імпорті та перевищенні допустимої величини оборотів (500 тис. грн на рік).

Украй цинічно на цьому тлі виглядає намір Мінпромполітики законодавчо оформити Меморандум уряду з підприємствами ГМК (пільгові тарифи на газ, залізничні перевезення, електрика, а також пільги з податку на прибуток). Вочевидь, нічого не вдієш: ні у фармацевтиці, ні на автомобільному ринку, ні тим більше в сегменті малого та середнього бізнесу головні спонсори Партії регіонів інтересів не мають.