Газовий конфлікт із Росією змінює політичну конфігурацію в Україні. Президент тепер не критикує прем’єра і навіть натякнув, що відставка Тимошенко, якої вимагали комуністи і регіонали, зараз недоречна. А недавні союзники Ющенка з Партії регіонів почали говорити про імпічмент президента. Незмінною залишилася проросійська позиція регіоналів. Нічого нового, хоча, критикуючи владу в момент війни з Газпромом, вони підставляють самі себе, адже уряд і президент домагаються дешевого газу і для їхніх підприємств. Тут доречно згадати грузинського опозиціонера Іраклія Окруашвілі, який був міністром оборони Грузії і після конфлікту із Саакашвілі втік за кордон, але під час вторгнення Росії заявив, що готовий повернутися на батьківщину солдатом і йти воювати.
Хоча під час свят опозиція зберігала мовчанку, в перший післяноворічний день роботи парламенту вона проявила себе у повній красі. Теоретично депутати мали б сформулювати позицію українського парламенту і донести її до росіян та міжнародної спільноти, щоб таким чином продемонструвати внутрішню єдність країни. Це, власне, і планувалося. Навіть було зареєстровано кілька тематичних постанов. Проте режим нападок вкотре виявився звичнішим для комуністів і регіоналів. Піклуючись про зручність викладу страшилок, за ініціативою Партії регіонів було створено тимчасову слідчу комісію. Цікаво, що до цієї ініціативи опозиції долучилися литвинівці.
А ось ухвалити якогось спільного рішення депутати не змогли. Нашоукраїнець В’ячеслав Кириленко подав постанову з оцінкою ситуації. У ній, зокрема, йшлося про те, що українська газотранспортна система не продається і не приватизується. Також, за словами автора, цей документ підтримує президента і прем’єра у газових перемовинах. Проте для ухвалення постанови забракло кількох голосів: хоча фракції НУ-НС та БЮТ голосували майже у повному складі, жодного голосу не дали новоспечені коаліціанти з Блоку Литвина.
Литвинівці наполягали на зверненні до Держдуми РФ, у якому українські парламентарії закликали колег до «налагодження цивілізованого міждержавного діалогу». Загалом тональність цього проекту нагадувала мультяшне: «Давайте жити дружно». Його теж не ухвалили – тепер не голосували нашоукраїнці й частина БЮТ.
Але голова ВР все-таки не втримався, щоб кинути ще один камінь у бік влади: «Ми переживаємо другу українсько-російську газову війну, яка ще не закінчилася. Проте висновок очевидний: Україна програла, точніше залишилася наодинці», – зазначив Володимир Литвин. Спікер почав грати дивну гру: замість того щоб підставити плече прем’єрові від коаліції, до якої входить, він починає критикувати, підриваючи її позиції у переговорах.