«На верхівці існує консенсус, що треба прибрати цю систему. Тиск став занадто сильним, і єдиними, хто хоче зберегти табори є поліція», – відмічає найвідоміший експерт з трудових таборів і колишній високопосадовець юридичного департаменту Ван Гонгуй (Wang Gongyi).
Відповідно до даних уряду у 2009 році кількість ув’язнених трудових таборів становила 160 тис. Але за словами Вана, ще кілька місяців тому поліція перестала надсилати нових в’язеві до таборів, крім лише що невеликої кількості осіб, засуджених за насильницькі злочини.
«До кінця минулого року кількість в’язнів впала на 50 тис, і якщо нинішня тенденція збережеться, до кінця цього року в’язнів всього залишиться лише 20 тис», – додає Ван.
«Ці цифри збігаються із спостереженнями інших людей, знайомих з окремими таборами. Лю Гуа, жінка, яку випустили вкінці минулого року після двох років в Масаньцзя, відмічає, що з 26 вересня жоден новий в'язень не прибув у табір у північно-східному Китаї. Інший активіст, який підтримує зв'язок з мережею ув'язнених жіночого табору каже, що така ж картина спостерігалася по всій країні», – пише видання.
Відомий юрист, який займається захистом прав людини Пу переконаний, що з тих пір як колишній секретар ЦК партії Бо Сілай пішов з посади у квітні, до табору в місті Чунцин не прибували в’язні.
«Скасування Laojiao стало би визначним виявом сили Сі над роздутим апаратом безпеки. Але кожна спроба має супроводжуватися підтвердженням, що в постійному комітеті політбюро більше немає посадовця, який відповідає за безпеку, що є зміною, яка сталася після того як у листопаді Сі став новим лідером партії», – додає Financial Times.