Ви є серед тих, хто підписав звернення щодо створення спеціального Трибуналу для покарання злочинів Росії, які вона чинить у цій війні проти України. У тому зверненні також згадувалося, що наразі є три канали міжнародного права, через які Україна може розпочати провадження щодо військових злочинів, які робить Росія. Це зокрема слухання у Міжнародному суді ООН в Гаазі, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі і також Міжнародний кримінальний суд. Який із цих трьох каналів ви бачите найважливішим для України?
— Вони усі важливі, але той, що вирішальний – це Міжнародний кримінальний суд. Він уже надіслав делегацію до України, щоб почати збирати докази, і я гадаю, це потребує дуже сильної підтримки. Усі три канали важливі, але МКС дійсно може розставити акценти на деяких важливих речах.
Однак є перешкоди, які не ускладнюють переслідування РФ у МКС?
— МКС має лише юрисдикцію щодо злочинів проти людства та військових злочинів. Він не має юрисдикції щодо злочинів агресії. Тому наша ідея полягає в тому, щоб створити новий Трибунал, який міг би займатися цим питанням, оскільки є прогалина щодо злочинів агресії. Міжнародний кримінальний суд не може нічого вдіяти із цією проблемою, також Міжнародний суд ООН та Європейський суд з прав людини не можуть займатися цим питанням.
Наскільки ймовірно, що Трибунал буде створено вже найближчим часом?
— Україна подала запит. Все залежить від того, чи підтримають його країни, чи ні. 39 країн підтримали проведення розслідування МКС. Тому гадаю, тепер пора іншим людям вирішувати, чи готові вони підтримувати Україну.
Чи видається Вам, що інші країни готові підтримати Україну?
— Приватно, я отримую деякі прояви сильного інтересу, так. Але це далекосяжна пропозиція, вона несе за собою наслідки, урядам потрібно добре подумати, чи хочуть вони це зробити, як вони це зроблять тощо.
Які можуть бути перешкоди? Чому вони можуть утриматися?
— Якщо вважатимуть, що будуть великі юридичні труднощі. Якщо вважатимуть, що це коштуватимете великих грошей чи може не дати належного результату. Їм доведеться подумати над усіма цими питаннями. Але гадаю, що будуть країни, які прийдуть і підтримають.
Що Україна має робити зараз, аби всі злочини були доведені до суду?
— Одна з речей, про які ви маєте говорити більше своїм читачам, це те, що вони повинні зберігати фотографії, документи, відео та просто збирати матеріали, які пізніше можна буле надати прокурору Міжнародного кримінального суду або майбутньому прокурору.
Чи може РФ створити перешкоди проведенню таких слухань?
— Ні. Росія не може перешкодити іншим країнам створити Трибунал на території України.
Де він може розташовуватися?
— Він може розташовуватися в Україні, може в Гаазі. У різних місцях.
Що може повпливати на цю географію?
— Все це має бути вирішено на політичному рівні. Якщо уряд вирішить, що хотів би створити такий трибунал, то він і буде вирішувати, де він буде розташовуватися, хто буде прокурором. Так, як це було із Нюренберґом.
У своїй книзі «Східно-Західна вулиця» ви досліджуєте долі тих, хто створив поняття терміну геноцид та розслідував такі злочини. Росія використала фейкове звинувачення у геноциді, аби розпочати цю війну. Як би ви оцінили те, що Росія зробила із цим поняттям у міжнародному праві?
— Це тотальне зловживання. Ця заява є абсолютно образливою та обурливою. Я дуже радий бачити, що Україна подала справу до Міжнародного Суду в Гаазі з цього приводу. Це креативна справа, аби суд виніс рішення, що те, що відбувається на Сході України, не є геноцидом (Розмова відбулася до рішення Міжнародного Суду ООН на користь України у цій справі 16 березня 2022 р. – Ред.).
Яка ваша особиста оцінка того, що робить Росія із цим поняттям?
— Це абсурдне зловживання. Людина, яка створила концепцію геноциду походила зі Львова. Його звали Рафал Лемкін. Однак його ідеї та твори про геноцид заборонені в Росії, оскільки він називав Голодомор геноцидом. Це неприйнятно для нинішньої російської влади. А тепер Росія використовує термін, створений людиною, чиї твори вони заборонили. У нас про таке кажуть, «іронія давно померла». Це божевілля. Це підводить вас до творів Джорджа Оруелла, але, це саме там ми і є із цим російським урядом. Ніхто не вірить заявам РФ.
Якщо ця війна триватиме довго, біженців буде більше, ситуація може бути жахливою. Як реагуватиме Захід?
— Для мене усе це дуже особисте, адже мій дідусь народився у Львові. Я відчуваю особистий зв’язок. У Великобританії дуже сильне обурення з приводу російського вторгнення. Я отримую багато запитів від ЗМІ. Гадаю, що цей напад Росії перевіряє силу волі британського та інших урядів. Думаю, у нас буде тверда рішучість. Це фундаментальна загроза не лише для України, а й для всієї Європи. Ось як я бачу цей конфлікт, і гадаю, зараз все більше і більше людей теж так бачать. Це загроза для всієї Європи, і її потрібно вирішувати на загальноєвропейському рівні.
___________
Філіп Сендс народився 1960 року в Лондоні. Франко-британський юрист, адвокат-практик, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, професор права. Брав участь у розгляді низки міждержавних суперечок у межах процедур Міжнародного Суду ООН та Європейського суду з прав людини. Викладав правознавство в Університеті Лондона й Університетському коледжі Лондона. У 2002 році став одним із засновників Matrix Chambers. У 2003 році був призначений радником королеви Великої Британії. З 2018 року — президент англійського PEN-центру.