Фігуранта справи убивства активістки Катерини Гандзюк Олексія Москаленка (Левіна) у Болгарії встановили за відбитками пальців, оскільки він змінив свою зовнішність і ходу.
Про це розповіли під час прес-конференції у понеділок, 27 січня, речник генерального прокурора Болгарії Сійка Мілева, районний прокурор міста Бургас Георгій Чинев і очільник Національної поліції Болгарії Христо Терзійський, повідомляє болгарський сайт Flagman.
Як зазначила Мілева, до Болгарії прибула делегація українських правоохоронців на чолі з заступником генпрокурора України Віктором Трепаком. 23 січня відбулася нарада за участі генпрокурора Болгарії Івана Гешева, під час якої окреслили план затримання.
"24 січня 2020 року на території Бургаса під час спецоперації поліції було затримано розшукувану особу. Особу затриманого було встановлено за допомогою вилучених відбитків пальців”, – сказала Сійка Мілева.
За її словами, під час обшуків у будинку знайшли два паспорти — один міжнародний, а інший національний, а також сім-карти.
Водночас районний прокурор міста Бургас Георгій Чинев розповів, що спочатку Москаленка затримали на 72 години. Наразі до Бургаського райсуду направлене клопотання про його арешт на 40 діб.
У свою чергу очільник Національної поліції Болгарії Христо Терзійський розповів, що Москаленко перетнув кордон у населеному пункті Дуранкулак і у подальшому офіційно не реєструвався.
Разом з ним у Болгарії проживала і його дружина.
За словами Терзійського, затриманий змінив зовнішність і навіть ходу, щоб його не можна було ідентифікувати.
Як повідомлялося, у Болгарії 24 січня затримали Олексія Москаленка (Левіна), який перебував у розшуку за підозрою у причетності до нападу на активістку Катерину Гандзюк.
20 січня Служба безпеки України та Генпрокуратура затримали колишнього помічника нардепа, який є фігурантом справи Гандзюк, за підозрою у керівництві злочинною організацією.
Нагадаємо, 31 липня 2018 року в Херсоні невідомий облив кислотою виконувача обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради та відому громадську діячку Катерину Гандзюк. Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом нападу на Гандзюк, попередня правова кваліфікація – ст. 296 ККУ «хуліганство». Проте згодом поліція перекваліфікувала напад на «замах на вбивство».
4 листопада Катерина Гандзюк померла. За попередньою інформацією, причиною смерті активістки став обрив тромбу.
Спецслужби розслідують п'ять кримінальних проваджень, що стосуються вбивства Гандзюк.
6 червня 2019 року суд оголосив вироки виконавцям. Підбурювача та пособника нападу Сергія Торбіна засуджено до 6 років 6 місяців, безпосереднього виконавця Микиту Грабчука – до 6 років, пособників Володимира Васяновича і В’ячеслава Вишневського – до 4, а Віктора Горбунова – до 3 років позбавлення волі. За версією друзів Гандзюк, посередником між виконавцями злочину та замовником начебто був Ігор Павловський з кличкою «Собака» – на той момент помічник народного депутата від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука.
Замовників убивства офіційно не встановили. Як замовник у справі фігурує голова Херсонської облради Владислав Мангер та кримінальний авторитет Олексій Левін. Раніше він був засуджений за організацію вбивств та розбійних нападів в Херсонській області на водіїв на автомагістралях. Після перших затримань він утік за кордон.
27 вересня Інтерпол оголосив Левіна в розшук.
В СБУ кажуть, що крім Мангера, були інші замовники злочину. Мангеру інкримінують замовлення нанесення тяжких тілесних, а не вбивства (ч. 2 ст. 121 ККУ). 25 листопада суд зменшив йому розмір застави з 2,5 млн грн до понад одного мільйона.
12 грудня Верховна Рада підтримала за основу та в цілому проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії щодо розслідування нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років.