Феодосійська зачистка

Політика
6 Липня 2011, 18:42

Дії міліції знакові щодо змін, які відбуваються в Криму: адже кийками «Беркуту» почастували членів тих самих організацій, які за часів президента Ющенка відверто влаштовували паради у Сімферополі. Нині ж кримський МВС агресивно реагує на їхні «витребеньки». 

«Возлюби ближнього свого…»

Конфлікт спалахнув у травні цього року, коли біля в’їзду до Феодосії, на ділянці траси Феодосія – Владиславівка, місцеві «казачкі» з проросійської організації «Українське реєстрове козацтво» самочинно встановили металеву стелу, увінчану православним хрестом. Місцева влада подала позов до суду про незаконність встановлення хреста. А поки суд розглядав справу, міліції кілька разів доводилося розводити між собою «казачків» та кримських татар. Формальним приводом для обурення татар тало те, що нещодавно кримська влада пообіцяла жорстоко протистояти самозахопленням землі татарами. Аж от таке саме самозахоплення зробили кримські «казакі» – один із найагресивніших проросійськи спрямованих рухів Криму. 

Характерно, що встановлення хреста не підтримав митрополит Симферопольський і Кримський Лазар, і освячувати хрест не згодився жоден зі священиків Української православної церкви (Московського патріархату). Судячи з повідомлень у ЖЖ, «казачкі» зверталися також до священиків християн-старообрядців, однак і ті їм відмовили. Хрест освятив священик закордонної Руської православної церкви. 

1 липня суд підтвердив незаконність встановлення хреста. Його демонтували і перевезли у храм Святого Михайла у Феодосії. Наступного дня до Феодосії з’їхалися «казакі», як кажуть їхні отамани, «з усього Криму». За словами самих учасників, їх зібралося приблизно 300 осіб, за звітами МВС – близько сотні. «Казачкі» колоною пройшли через місто і дісталися до місця, де напередодні стояв хрест. Там на них уже чекали. За словами «казаків», працівників спецназу було близько 600 людей. Самі міліціонери звітують про 100 працівників підрозділу МВС «Беркут» та 200 бійців внутрішніх військ. Відмовившись зупинитися, «казачкі» врізалися в стрій «Беркуту». Далі все було справою техніки. 

Наразі заявлено, що 15 «казачків» здобули травми різного рівня складності, а десятеро були заарештовані. Феодосійський отаман Юрій Мініх ще у понеділок 4 липня перебував у Феодосійському СІЗО, а ще шестеро осіб – у лікарні, під вартою міліції. 

Після бойовища «казакі» встановили хрест у десяти метрах від попереднього місця. Але мер Феодосії та керівництво міліції та СБУ змусили їхніх ватажків піти на поступки – хрест було демонтовано і передано на зберігання в одну з місцевих церков.

Рука геополітики

Згадана сутичка привертає увагу через те що, по-перше, це ледь не перший випадок, коли влада перешкодила самочинству «кремлівських казачків». По-друге, сталася ця подія на тлі загострення відносин між Україною та Росією. 

 

У цьому контексті радикально змінилася риторика ПР щодо Криму. Наприкінці червня цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні Закон «Про Радмін Криму», який фактично виводить уряд Криму з підпорядкування місцевому самоврядуванню і робить його частиною державної виконавчої влади. Фактично закон – перший крок до скасування кримської автономії. Проте депутат від ПР Василь Кисельов всіх заспокоює – скасування статусу Криму не спричинить загострення соціальної ситуації серед кримчан, позаяк вони, мовляв, до цього питання байдужі.

Здається, таке становище мало б серйозно занепокоїти Москву. А якщо у відповідь на підвищення ціни на газ офіційний Київ руками щойно призначеного голови Севастопольської держадміністрації Яцуби порахує суму боргів російського Чорноморського флоту і перекриє йому питну воду? Реакція пересічних севастопольців у цій ситуації буде передбачувана – тобто її не буде, позаяк усім байдуже. Це підтвердив автопробіг під синьо-жовтими прапорами на честь Дня флоту України, який відбувся у центрі Севастополя і на який севастопольці не звернули жодної уваги. Відбувся автопробіг… того самого 2 липня, що й бійка між «казачкамі» та міліцією. 

Саме з реакцією Москви на кримські події пов’язують приїзд до Криму колишнього «президента» Криму Юрія Мєшкова та лідера етнополітичного об’єднання «Русские», колишнього лідера екстремістського російського «Движения протів нелегальной иммиграции» (ДПНІ) Алєксандра Бєлова (Поткіна). 

Щоправда, оглядачі, здається, перебільшують вагомість цих осіб. Екс-президент Мєшков міг приїхати до Сімферополя й зовсім з іншої причини – там нещодавно трагічно загинула його колишня дружина. Поява ж перед камерами тішить самолюбство забутого політика, тож і наговорив зайвого про «кампанію з відновлення колишньої кримської конституції». У свою чергу, Алєксандр Бєлов у Росії отримав умовний термін покарання за екстремізм і фактично позбавлений можливості вести політичну діяльність. Тому цілком імовірно, що у Крим він приїхав виключно через бажання продовжити політичну кар’єру у «набагато більш демократичній країні, ніж Росія», як назвав Бєлов Україну в одному з інтерв’ю.
Тож вплив цих діячів на ситуацію на півострові наближається до нуля.


«Поставивши на Крим двох жорстких управлінців – Джарти у Сімферополь та Яцубу в Севастополь, Янукович дає зрозуміти, що в зародку знищуватиме будь-який сепаратизм… Український Крим робить сильнішою позицію Києва на переговорах з Москвою щодо Керченської протоки та Чорноморського флоту. Кремль, зрозуміло, занепокоєний цими процесами і намагається їх повернути назад – звідси й активізація «казаків» і нещодавнє повернення у Сімферополь такої забутої фігури, як Мєшков», – вважає політолог Вадим Карасьов. На його думку, бійка під Феодосією – це демонстрація ставлення влади президента Януковича до подій у Криму. 

Прибирання робочого місця

Лідер «казачьєй» громади «Соболь» Олександр Храмов погрожує «зібрати кілька тисяч» своїх прибічників і все одно встановити хрест. «Соболю» не вперше ходити на межі закону. 22 травня 2005 року члени цієї організації жорстоко відлупцювали канчуками двох кримських татар, а влітку 2006-го тероризували мешканців Алупки (вже не татар, а слов’ян), які проживали на території санаторію «Гірське сонце».

Однак досвід у вчиненні «бєспрєдєла» вже не допоможе. Як заявив голова радміну Криму Василь Джарти: «Акція, що відбулася під Феодосією, потрібна лише заводіям та їхнім заводіякам, що намагаються перетворити релігію на інструмент ненависті і ворожнечі… Застерігаю усіх «буйних голів»: влада в Криму сильна як ніколи, і будь-які спроби похитнути стабільність отримають адекватну і негайну відповідь». 

Можна було б починати співати славу державницькому хистові команди регіоналів, якби не усвідомлення того, що дії з утихомирення «буйних» мають вельми прагматичні підстави. Макіївська команда в Криму відкинула будь-які мантри про «толерантність і порозуміння» недарма. В часи, коли Партія регіонів сама перебувала в опозиції, вона товаришувала з усіма, «хто проти влади», зокрема й із «кремлівськими казачкамі». Нині, коли регіонали самі є владою, їм у «їхніх регіонах» не потрібні жодні політичні конкуренти. Особливо це стосується Криму – регіону, де традиційно сильні позиції організацій, що мають підтримку Кремля. Партія регіонів у Криму опанувала весь легальний політичний простір і уклала «угоду про ненапад» з Меджлісом кримських татар. Єдині, хто спроможний турбувати спокій регіоналів у Криму, – це якраз-таки «казачкі», які явно незадоволені економічними і соціокультурними надбаннями ПР. Нині регіонали просто «прибирають робоче місце» – натякають знахабнілим в часи помаранчевих «казачкам», що їхньому свавіллю приходить край, і що замість політики час зайнятися, чим слід – різноманітними фестивалями козацької культури.