На розі Хмельницького та Хрещатика купив перепічку, хоча був не голодний. Рефлекс: років із 20 тут їх купую. У чому полягає феномен тутешньої перепічки – хтозна, але таких смачних більше ніде немає. Змінюються пори року, політичні режими, а за сосисками в тісті неподалік театру завжди черга, причому без жодної реклами чи піару. Поруч купа кіосків, яток, там повно різних пундиків і таких самих на вигляд сосисок у тісті – ні, всі купують саме з отого віконця. Що в них за ноу-хау? Ця хрещатицька перепічка мені смачніша за американські ход-доги, італійські паніні й навіть грузинські хачапурі.
Матеріал друкованого видання
№ 5 ( 170 ) від 4 Лютого
Перейти до змісту