У соцмережах минулого тижня поширилося воістину вірусне повідомлення: під виглядом вакцинації від вірусу папіломи, котрий може спричиняти рак шийки матки, українок хочуть піддати поголівній стерилізації. Як «докази» наводяться, зокрема, нарізки відео під гучними заголовками про «геноцид» і тому подібне. Хоча з самого повідомлення про вакцинацію, заснованого на словах голови МОЗ Раїси Богатирьової, взагалі не ясно, чи ця вакцинація стане обов’язком (виглядає на те, що коли й так, то нескоро).
Як зазвичай буває в таких випадках, викладені «аргументи» щодо нібито примусової й таємної стерилізації зводяться до того, що сама вакцинація можливо не потрібна, і можливо тягне негативні наслідки – аж до смертельних. Але відеоряд виконано в такому дусі, щоб якнайсильніше перелякати аудиторію.
Втім, ця аудиторія й без того любить лякатись. Надто коли йдеться про вузькоспеціальні речі, котрі, однак, потенційно зачіпають широку публіку – на кшталт ліків, чи продуктів харчування, чи екології. Зрештою, це далеко не перша за останні роки «епідемія паніки» проти вакцинацій.
В колах піарників та інших майстрів інформаційних воєн подейкують, що вся справа – в боротьбі за ринки збуту для тих чи інших вакцин. Таке конспірологічне пояснення виглядає значно логічнішим, ніж підступне винищення за допомогою щеплень і без того вимираючої нації.
З «жіночого» боку Тиждень.ua побачив й інші інформаційні війни тижня. В першу чергу, не обійшлося в такій справі без скандального руху Femen. Але якщо зазвичай дівчата уславлюються провокаціями різного ступеня дотепності, то тепер самі стали жертвами. І не лише провокацій: акцію проти приїзду Патріарха Кірілла їм зірвали в грубий силовий спосіб, причому постраждав ще й сторонній, як з’ясувалося пізніше, журналіст.
А незабаром з’явилися й бажаючі бити Femen їхньою ж зброєю. Створення «анти-Femen» намагається очолити скандальна дніпропетровська журналістка та політик Вікторія Шилова. Свого часу її виключали з лав Національної спілки журналістів за розповсюдження брехливої інформації, звільняли з роботи за шахрайство та оголошували одним з «ворогів преси»-2009, однак пані Вікторії це не заважає й далі провадити активну громадську діяльність. В лютому вона стала помічницею народного депутата Олега Ляшка.
Сьогодні пані Вікторія на сторінках свого сайту закликає «покарати істот з Femen». Конкретних методів «покарання» вона не наводить, але загальний тон заяв відверто загрозливий. Це було б приватною справою шановних дамочок, якби водночас Шилова не опублікувала фотографії, зроблені вже згаданим Дмитром Костюковим за лічені хвилини перед тим, як на нього та Femen напали невідомі за мовчазної підтримки міліції.
Костюков стверджує, що флеш-карти з цими фото відібрала саме міліція. І не вірити йому підстав немає. Відтак до доблесних вітчизняних правоохоронців виникає все більше питань. До Femen можна ставитись по-різному, але от міліція ні з точки зору закону, ні з точки зору здорового глузду не повинна «кришувати» невідомих у цивільному, котрі лупцюють громадян ногами, чи дарувати крадені фото одній скандальній дамі, котра воює з іншими скандальними дамами.
Ще кримінальніша справа – справа «врадіївських ґвалтівників» – також далека від завершення. З ефіру центральних телеканалів та шпальт великих газет вона наче зійшла, проте події продовжують розгортатись. Юлія Ткачук, наречена того самого капітана Дрижака, чия особа спричинила штурм міліцейського відділку селянами, взялася переконати ЗМІ та суспільство, що капітан ні в чому не винен.
Саме від Юлії журналісти газети «Взгляд» дізналися про докази, котрі нібито підтверджують невинуватість Дрижака, а саме – перевірку на детекторі брехні та дані про переміщення його мобільного телефону.
За версією Юлії Ткачук, Євген Дрижак взагалі тієї ночі не виходив з приміщення відділку, а «підставив» його бізнесмен Аркадій Корнацький – кандидат від опозиції на сусідньому виборчому окрузі під час минулих парламентських виборів. Як відомо, Корнацький ті вибори виграв, але, як і ще кілька опозиціонерів, не зміг захистити бюлетені від масового псування, що дозволило Центрвиборчкому визнати результати голосування недійсними.
Ну а завершити перелік «антижіночих» фальшивок тижня маємо згадкою про Юлію Тимошенко, котра 5 серпня починає третій рік перебування в ув’язненні. Саме «провокацією й фальшивкою» адвокат Сергій Власенко назвав візит до екс-прем’єрки двох діючих та однієї колишньої депутатки Європейського парламенту 31 липня.
Одна з візитерок пізніше заявила пресі, що лікування Тимошенко коштуватиме Україні 200 млн. грн., що сама опозиціонерка не цікавиться можливим виїздом на Захід, і що прибічники ув’язненої підступно брешуть Європі про стан її здоров’я. За словами Власенка, ця візитерка та її колеги були привезені до лікарні депутатом-регіоналом Олександром Фельдманом і (прямо це сказано не було, але натяки були прозорі) повинні розглядатись як агенти «злочинного режиму».
Як з’ясував Тиждень.ua, принаймні соціалістка Зіта Гурмаї (Угорщина),та євродепутат, що виступила перед українською пресою після відвідин Тимошенко, цікавиться нашою країною вже певний час. Так, у лютому пані Гурмаї та її співвітчизник Ласло Кемень написали чималу статтю про українську політику, що її (статтю) можна знайти на сайті Theparliament.com, створеному британським аналітичним та піар-агентством Dods для висвітлення роботи Європейського парламенту.
Автори статті демонструють, щоправда, вкрай поверхове знання українських реалій. Скасування прибічниками Віктора Януковича Конституції 2004 року вони називають «переходом від президентської до парламентсько-президентської системи», хоча в реальності відбулося зворотнє. А прем’єра Азарова то називають Mykola, то обзивають Nikola.
Тягнибок у них – тільки на український лад: Oleh, натомість Арбузов – тільки на російський манер: Sergey. До речі, сама стаття в цілому і зводиться до негативних характеристик «Свободи» (котру в одному місці названо… сепаратистською) та восхвалення «молодих, але вмілих політиків» на кшталт Сєргєя, даруйте, Сергія Арбузова.
Повертаючись до теми Тимошенко, слід згадати, що 31 липня її відвідували і керівники моніторингової місії Європарламенту в Україні Пет Кокс та Александр Кваснєвський. Як завжди, вони хід переговорів не коментували, але це зазвичай не заважає «Батьківщині» використовувати їхні візити для чергового привернення уваги до становища опозиціонерки. Тепер, однак, соратникам Тимошенко довелося відволіктись на Зіту Гурмаї, чиї заяви й створили інформаційну картину дня.
Вже під кінець тижня щось подібне сталося і з п’єсою про Тимошенко, котру поставили на відкритті театрального фестивалю «Fringe» в Единбурзі. Як сказано на офіційному сайті, п’єса «Хто хоче вбити Юлію Тимошенко?» описує життя екс-прем’єрки у «харківській в’язниці», де вона «ділить камеру з безпідставно обвинуваченою в убивстві молодою жінкою, котра стає водночас її рятівником і її ворогом».
Однак напередодні ціла низка сайтів розповсюдили новину, де збереглись назва постановки та ім’я режисера – однак не зміст. Фальшивка, котру першими видали на-гора «Версии.com», повідала публіці, що в Європі поставлено «феміністичну» п’єсу про кохання Тимошенко зі співкамерницею; остання у версії «Версий» з жертви фальшивого обвинувачення в убивстві перетворилась на «проститутку, що пограбувала клієнта».
Очевидно, автори фальшивки намагались попередити резонанс від справжньої п’єси про Тимошенко. Наскільки це їм вдалося, судити важко. Ясно, втім, що коли навіть після двох років за ґратами Тимошенко лишається об’єктом регулярних інформаційних маніпуляцій, то скидати її з політичної шахової дошки зарано.