Однак те, що ми бачили досі, — фейкові новинні сайти, використання викраденої та перекрученої інформації, безліч фейкових акаунтів у соціальних мережах тощо, — це лише початок. Тактика наступного покоління буде значно гіршою. Вона передбачатиме використання аудіо й відео, які не те що не редагуватимуться, щоб обманути аудиторію, а взагалі створюватимуться з нуля.
Багато хто переймається цими перспективами вже не перший місяць. Цього літа The Economist опублікував статтю «Фейкові новини: ви ще нічого не бачили» (Fake News: you ain’t seen nothing yet), у якій ідеться про відеоролик на YouTube: у ньому французька співачка Франсуаза Арді нібито розповідає про інавгурацію президента Дональда Трампа. На відео вона має вигляд 20-річної, хоча насправді їй зараз 73. Слова, які співачка промовляє, належать радниці Трампа Келліенн Конвей. Цей «запис» ніколи не робився: для створення відео комп’ютерна програма проаналізувала та переробила матеріали, які публікувалися раніше.
Читайте також: Оборона Трампа
Те відео чорно-біле й поганої якості. Однак технології вже зробили величезний ривок уперед. Компанія Nvidia, що спеціалізується на графічній обробці, на початку грудня оприлюднила матеріал про своє програмне забезпечення, що дає змогу переробляти зняті вдень відеозаписи на нічні, а зимові — на літні. Крім того, вона може перетворювати фотографії котів на зображення великих диких кішок.
Це переверне сучасне життя догори дриґом. Ми вже звикли до підробок, але раніше йшлося тільки про документи, а не про людей. Та невдовзі будь-хто з достатньо потужним комп’ютером і відповідним програмним забезпеченням вільно компілюватиме відео за участю будь-якого політика, у чиї вуста можна вкласти які завгодно слова. Як світ відреагував би на відеоролик, де Владімір Путін зізнався б, що вторгнення в Україну було помилкою, або висунув ультиматум країнам Балтії? Як нам дізнаватися, наскільки справжні ті картинки й звуки? А якщо Кремль заперечуватиме, що Путін таке казав, як ми вивідаємо, чи не брехня це? Зрештою, навіть заява речника, який заперечує оприлюднену інформацію, теж може бути підробкою, згенерованою за допомогою комп’ютерних технологій.
Помандруймо ще трохи далі в майбутнє: розмовляючи по телефону, буде дедалі складніше відрізнити машинний голос від людського. Ви цілком зможете балакати з комп’ютерною програмою, яка бездоганно синтезуватиме голос вашого співрозмовника, котрий нібито відповідатиме на будь-яку вашу репліку.
Найбільшою жертвою тут стане довіра. Нині ми бодай трохи віримо звукам і картинкам на наших електронних пристроях. Коли створювати маніпулятивний контент стане дешево й технічно доступно, це спершу принесе революцію, а потім завдасть нищівного удару. Буде простіше розпалювати бунти та війни, а також знищувати репутацію людей. Багато хто перестане вірити в будь-яку інформацію на електронних носіях: новини стануть чимось на кшталт розваги. Музичні відеоролики й записи за участю публічних осіб, які кажуть або роблять щось резонансне, оцінюватимуть радше виключно за тим, наскільки вони розважають маси, ніж за фактичним змістом.
Читайте також: Озирнутися на Схід
Велике питання полягає в тому, що буде потім. У повсякденному житті ми повинні мати хоча б якусь певність: нам треба знати, який нині день і час, де перебуваємо, що купуємо й продаємо, із ким взаємодіємо. Раніше люди визначали все це за фізичними ознаками: дізнавалися, котра година, поглянувши на сонце чи на годинник поблизу, знали про місце свого перебування завдяки певним орієнтирам на місцевості й довіряли лише людям, із якими зустрічалися особисто. До тих часів повернутися складно.
Найбільшим нашим союзником у цій ситуації буде криптографія, яка може створити підписи й географічні орієнтири, що дадуть нам змогу довіряти співрозмовникам та інформації про те, що нас оточує. Відеоролик за участю Путіна, підписаний його особистим ключем шифрування даних, — це реальний матеріал. Усе інше викликатиме підозри. Технології породили фейкові новини. Але саме вони можуть і приректи їх на загибель.
—————————
Едвард Лукас, старший віце-президент «Центру аналізу європейської політики» (CEPA, Варшава й Вашингтон)