По-перше, досить швидко з’ясувалося, що автобуси «Донбас» — це насправді російські автобуси ПАЗ. На запитання журналістів, які деталі для них випустили в «ДНР», Захарченко чесно сказав, що всі комплектуючі російські, а на Донгормаші здійснили лише великовузлове складання. Тобто прикрутили колеса. Утім, і ця інформація, найімовірніше, неправдива. Людина, яка проживає неподалік Донгормашу, по секрету розповіла, що насправді автобуси приїхали на завод власним ходом у повній комплектації. А в цехах на них тільки прикрутили таблички «Донбас», після чого продемонстрували журналістам.
Пізніше пригадали ще одну деталь. Навіть сам проект складання російських автобусів на Донбасі Захарченко, по суті, вкрав. Усе це вже було в довоєнні часи.
Читайте також: Донецька цензура
Автобуси під брендом «Донбас» від 2012 року й до початку війни вже складали в Красному Лучі Луганської області (нині Хрустальний). Тільки там ішлося не про пазики, а про російські автобуси «Волжанин». І так само на них ліпили напис «Донбас». Курсували вони переважно Луганщиною, в інших регіонах України поширені не були. Тому про проект знали тільки на локальному рівні.
Війна знищила виробництво в Красному Лучі. Але через три роки хтось у Донецьку згадав, що раніше в Україні вже було таке виробництво, і вигадав піар-проект для Захарченка й «ДНР». Так вийшло, що донецькі фактично «віджали» в луганських ідею.
Очевидно, що тепер уряд «ДНР» щосили піаритиметься на «донецьких автобусах», видаючи пазики за продукцію Донгормашу. І ця відчайдушна кампанія тільки зайвий раз демонструє, у якому тяжкому становищі перебуває сьогодні Донецьк. Якщо раніше складання автобусів «Волжанин» у Красному Лучі ніхто навіть не намагався видавати за велике досягнення, то тепер збірку пазиків підносять як доказ економічного генія Захарченка та великих перспектив його «республіки».
Цех зі складання російських автобусів у Красному Лучі відкрили в депресивному шахтарському місті, аби хоч якось приборкати безробіття і поліпшити соціальне становище. А тепер потребу в таких проектах має вже не тільки Красний Луч, а й колись багатий мегаполіс.
Читайте також: Той хлопець із «Москвичем»
На жаль, хоч як влада Донецька намагається створити в ЗМІ ілюзію повноцінного життя в «ДНР», виходить це в неї поки що дуже мляво. Жодних реальних інвестицій в економіку Донбасу, як і раніше, немає і не передбачається. А спроба позиціонувати російську спонсорську допомогу як інвестиції закінчується просто висміюванням в інтернеті чергового фейку. Становище Донбасу незмінно тяжке, і поліпшити його, доки «республіки» перебувають у невизнаному статусі, неможливо.
Історія з пазиками виявилася вельми символічною. Адже загалом «донецька республіка» і є таким ось російським автобусом, на який приліпили напис «ДНР» і який Кремль намагається видати за техніку місцевої збірки.
P. S. Тиждень вимагає звільнення журналіста Станіслава Васіна, затриманого «МГБ ДНР».