Об’єктивно у ФАТХ не було інших варіантів. ФАТХ докладав всіх зусиль, щоб «підштовхнути» ООН до визнання Палестинської держави у вересні. Але дуже складно просити ООН визнати нову державу, коли ця держава є апріорно розділеною на дві частини, кожна зі своїм урядом, кожна зі своєю власною поліцією і т.д. Тож можна припустити, що лідери ФАТХ усвідомили – після примирення з ХАМАС буде легше отримати визнання Палестинської держави.
Зі свого боку, ХАМАС також мав кілька вагомих причин, аби укласти угоду з ФАТХ прямо зараз. По-перше, опитування показують, що громадська підтримка ХАМАСу скоротилася. Тому йому необхідно прагнути до тих рішень, які користуються популярністю серед простих палестинців, а це – формування національної коаліції.
По-друге, у ХАМАСі турбуються про те, аби не випасти з політичного процесу після визнання Палестинської держави. Бо в разі успіху його суперників, ФАТХ буде набирати популярності, у той час, коли ХАМАС, незважаючи на ракетні обстріли Ізраїлю і терор, свою популярність втрачає.
По-третє, революція в Єгипті відкрила нові можливості для співпраці між Сектором Газа і Єгиптом не лише у формі відкритих кордонів, є і багато інших. Але, щоб їх експлуатувати, ХАМАС повинен радикально покращити свої відносини з Єгиптом. Мається на увазі прийняття єгипетського посередництва між ХАМАС і ФАТХ. На даний момент це тактика ХАМАСу вдалося. На наступний день після угоди з ФАТХ Єгипет оголосив, що кордони Сектора Газа будуть відкриті постійно.
По-четверте, лідер ХАМАСу виявляє серйозну стурбованість з приводу подій в Сирії. ХАМАС працює в тісній співпраці з президентом Башаром Асадом в Сирії, яка дала притулок в Дамаску керівництву ХАМАСу. Однак подальша співпраця з диктатором, який вбиває протестуючих мусульман, не корисна для іміджу ХАМАСу, а ризик того, що режим Башара Асада може впасти, є також і загрозою проживанню керівництва ХАМАСу в Дамаску.
Всі ці чинники разом взяті й зумовили необхідність для ХАМАСу знайти спосіб, щоб зміцнити свою популярність. І найкращий спосіб зробити – це утворити уряд національної єдності з ФАТХом. Крім того, потрясіння в арабському світі відкривають можливість початку революційних дій і серед палестинців, що вимагають внутрішнього примирення. До цього часу, коли ФАТХ контролював Західний берег, а режим ХАМАС – Сектор Газа, відбувалися лише незначні протести, але розпочавши процес національного примирення і ФАТХ, і ХАМАС сподіваються уникнути масових акцій протесту палестинського народу.
Очевидно, що політичні еліти і на Західному березі, і в Секторі Газа дуже опасаються палестинської революції, котра здатна усунути їх від влади, як це нещодавно сталося у сусідньому з Палестиною Єгипті. І це також є вагомою причиною для того, щоби саме в цей час ФАТХ та ХАМАС вирішили домовлятися між собою.
Детальніше про примирення ФАТХ і ХАМАС читайте у статті "ФАТХ-ХАМАС: перемир'я невизначеності"