Фатальний зв’язок

ut.net.ua
24 Вересня 2010, 11:39

Похибка дослідження

“Мобільний зв’язок небезпечніший за куріння”, “Базові станції мобільного зв’язку поширюють смерть”, “Між раком та мобільником-жодного зв’язку”, “Чутки про шкоду мобільників надто перебільшені” – ці заголовки із провідних медіаресурсів світу щонайліпше відображають ситуацію, яка склалася в науковому світі у зв’язку із дослідженнями впливу мобільного зв’язку на здоров’я людини  – результати їх вкрай суперечливі.

Провідний австралійський нейрохірург Віні Хурана, який уже опублікував понад 30 наукових робіт з дослідження впливу електромагнітного випромінювання на здоров’я людини, в своїй останній статті стверджує, що у 8-ми з 10-ти людей, які проживають на відстані менше 500 м від базових станцій спостерігаються серйозні нейроповедінкові зміни або ж підвищений ризик онкологічних захворювань. Більш того, що такий вплив “руйнує або ж спричиняє структурні зміни в ДНК”. Натомість данські вчені, посилаючись на обстеження та опитування 52 тис. респондентів, переконують, що жодного зв’язку між утворенням пухлин та використанням мобільників не виявили.

Наймасштабніший проект  з цього питання, Interphone, завершився тільки наприкінці весни поточного року. Його проводило Міжнародне агенство із вивчення раку при Всесвітній організації охорони здоров’я. Метою проекту було довести або ж спростувати зв’язок між використанням мобільного телефону та появами пухлин головного мозку. Дослідження тривало протягом 10 років (!), у  ньому взяли участь 12775 учасників з 13-ти країн, а фінансові втрати склали $30 млн. Результати виявилися сенсаційними, адже вченим “не вдалося” встановити прямих доказів негативного впливу мобільного зв’язку на людський організм, щоправда у пресі результати позиціонували доволі однозначно – “мобільники безпечні”. За результатами дослідження також було встановлено, що регулярне, але помірне використання мобільного зв’язку навіть знижує ризик виникнення пухлин головного мозку на 20%, натомість ті, хто “мобільно” розмовляє понад 30 хв на день мають на 40% більші шанси  почути невтішний діагноз. Неоднозначність результатів науковці покладають на спосіб дослідження: головним джерелом інформації для вчених стало анкетування хворих злоякісними та доброякісними пухлинами мозку на предмет використання мобільного. Ці дані порівнювали із відповідями здорової контрольної групи.

Деякі експерти  “неясні” результати пов’язують із тим фактом, що серед спонсорів проекту  – Міжнародна асоціація виробників обладнання для мобільного зв’язку (Mobile Manufacturers Forum) та Асоціація GSM. Наприкінці минулого року кількість абонентів коміркового зв’язку досягла 4,6 млрд, а до кінця поточного за прогнозами експертів їх стане 5 млрд., тоді як у 2005 році кількість “мобільних” користувачів була усього трохи більша 2 млрд. Тобто індустрія розвивається шаленими темпами і оприлюднення інформації про шкідливість зв’язку могла би вплинути на прибутки пов’язаних компаній.

Після оприлюднення результатів інтерфонівського дослідження троє науковців-лікарів з провідних університетів переглянули їх та заявили, що ризик виникнення пухлин недооцінений на 25%. “Ми визначили, що на нас чекає справжня пандемія злоякісних утворень мозку у майбутньому. Люди повинні зрозуміти, що потрібно змінювати свої звички і тримати телефони подалі від себе” – переконував громадськість інженер, директор американського проекту зі створення єдиного реєстру хворих на пухлини мозку, один із авторів альтернативного дослідження Лойд Морган.

Покриття по-нашому

Українські науковці так само не виробили спільної позиції щодо оцінки впливу електромагнітного випромінювання мобільників на організм людини. Офіційна версія Центральної Санепідемслужби — держава вживає усіх заходів, аби такий вплив мінімізувати, зокрема і через врегулювання питання встановлення базових станцій коміркового зв’язку . “По-перше, в Україні найбільш жорсткий допустимий рівень електромагнітного випромінювання – це 2,5 мікровати на кв. см. По-друге, щоб базова станція не впливала на здоров’я населення, є ряд етапів отримання дозвільної документації, аби її встановити” – переконує завідувач лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів Центральної санітарно-епідеміологічної станції при Міністерстві охорони здоров’я Олександр Штиль. На обліку Санепідемслужби за минулий рік знаходилося 44,5 тисяч різнотипних радіотехнічних об’єктів по Україні, з них близько 40 000 баз станцій мобільного зв’язку. В середньому за рік добудовується 3 тис. таких радіотехнічних об’єктів. Часто їх розташовують на житлових будинках, гуртожитках і навіть на території медичних закладів. Олександр Штиль переконує, що для встановлення такої базової станції проводять багато вимірів та досліджень. “По-перше, операторам перед встановленням станції необхідно звернутися до територіального закладу Санепідемслужби, аби узгодити місце розташування цієї базової станції. Після цього розробляється проектна документація, яка там само повинна пройти погодження. Третій етап – це складання санітарного паспорту, де проводяться розрахунки, як буде розповсюджуватися електромагнітна енергія цієї станції. Наприклад, якщо на одному будинку буде встановлено 5 базових станцій, то який рівень електромагнітного випромінювання там буде створено. Якщо за нашими розрахунками не буде перевищення електромагнітного випромінювання, тоді ведеться санітарний паспорт. Обов’язково всі ці розрахункові матеріали підтверджуються за допомогою вимірів. Коли базову станцію побудовано і отримано санітарний паспорт, все одно вона перебуває під контролем Санепідемслужби. Обов’язково проводяться дослідження вибірково і періодично, раз в рік станції проходять контроль”. Однак за словами одного із експертів галузі, часто отримання паспорту може відбуватися незаконним шляхом, а оператори, для яких встановлення якісного зв’язку — запорука приросту абонентської бази, “знаходять спільну мову із працівниками Санепідемстанції”.

Однак навіть якщо нормативів дотримано, електромагнітні поля, які утворюють так званий “електромагнітний смоґ” не можуть не впливати на життєдіяльність людини — переконаний директор Українського інституту екології людини Михайло Курик.  “Електромагнітні поля впливають передовсім на органи, які мають багато води, – мозок, статеві клітини, серце, судини.” – каже пан Курик. Його інститут провів не одне дослідження зміни структури води під дією електромагнітних полів і одним із них поділився із Тижнем: “До нас звернулася одна адвокатська компанія. Поряд із їхнім офісом було встановлено базову станцію мобільного зв’язку і вони переймалися, чи впливає це на співробіників офісу. Ми провели експеримент — купили 2 пляшки води і одну поставили біля вікна, іншу заховали подалі від антени, у ванній. Зміни у структурі води були разючі. Вода, яка стояла біля вікна, підвищує свою біологічну активність. Для організму це означає, що йде форсований режим функціональної активності клітин — це призводить до відхилень від фізіологічної норми.”

Проблема “мобільного” впливу актуалізується на тлі загального науково-технічного прогресу, адже “випромінює” і мікрохвилівка, і комп’ютер, і телевізор. “Років п’ятнадцять тому ще не було проблеми зовнішніх фонових електромагнітних полів. Техногенний вплив почався років 15-20 тому. Сьогодні в світі триває глобальний експеримент на людях із застосуванням мобілок, станцій супроводу та Інтернету. Це настільки серйозно, що може закінчитися дуже погано для цивілізації в цілому.” – непокоїться Михайло Курик.

Абонент в зоні

Попри те, що науковці не дійшли спільної думки, чи шкодить використання мобільного телефону здоров’ю, незаперечним є то факт, що воно таки має вплив.  Науковці говорять про 2 групи ефектів: термічний та нетермічний. З першим усе зрозуміло: людське тіло поглинає електромагнітну енергію, перетворюючи на теплову, розігріваються окремі органи. На принципі розігріву за рахунок електромагнітної енергії працюють і мікрохвильові печі, щоправда потужність їх значно більша, аніж мобільників. Впливу випромінювання зазнає передовсім мозок — температура окремих його ділянок підвищується. Також випромінювання шкодить оку, але на відміну від мозку, у якому локальний кровообіг пришвидшується унаслідок нагрівання, кришталик ока має менші здатності до терморегуляції, а тому таке місцеве нагрівання шкодить йому більше. Згідно з проведеними емпіричними дослідженнями у кроликів “опромінення” мобільником викликає катаракту, щоправда для мавп подібний експеримент минув без негативних наслідків.

Нетермічний ефект (ще його називають інформаційним) вивчений гірше. Його суть полягає у тому, що мобільні телефони передають інформацію імпульсами, об’єднаними у блоки. Блок має 8 імпульсів, причім кожного користувача стосується тільки один — інші сім належать абонентам, які у цей же час розмовляють по телефону на цій самій частоті. Мобільний телефон генерує випромінювання певної частоти, яка збігаються із частотами власної, природньої біоелектричної активності мозку, внаслідок чого вони здатні до резонансу, що впливає на функціонування мозку. За даними окремих досліджень це може навіть призводити до виникнення хвороби Альцгеймера.

Мобільний самозахист

Недостатня вивченість впливу мобільника на організм людини спричинилася до появи та популяризації засобів захисту від “шкідливого” випромінювання. Передовсім ідеться про навушники з мікрофоном (hands-free), WaveShield (пластина, що блокує випромінювання), новий тип антени, що являє собою електронне дзеркало, сітчастий фільтр із гуми та антиелектромагнітного матеріалу на антену Fonesafe, наклейка Антирадіант тощо. Більшість експертів проте дійсно ефективним засобом називають тільки hands-free, а інші — плацебо, їх захисні властивості не підтверджені незалежними дослідженнями. Натомість зменшити вплив електромагнітних полів на власний організм можна шляхом дотримання простих правил гігієни користування мобільним телефоном. Зокрема не радять послуговуватися апаратом без потреби, а також там, де є можливість користуватися стаціонарним зв’язком, відмовитися від використання телефонів вагітними жінками та дітям або звести таке використання до мінімуму, не розмовляти за кермом авто, не носити мобільники в кишенях одягу та вимикати апарат за найменшої можливості, зокрема на ніч.