Сергій Гайдай веде відкрите спілкування з громадськістю та навіть не має власного прес-секретаря. Постійні прямі ефіри у соцмережах, кілька телеграм-каналів, договори на висвітлення діяльності з регіональними та дрібнішими місцевими ЗМІ – це все аби не просто втриматися на посту, а й розширити межі впливу.
Найпоширенішим місцем для обговорення та пліток є соціальна мережа Facebook. Прямі ефіри очільника Луганщини вже стали традиційними та мають безліч переглядів. Доволі часто в його промовах розповіді не про вчинені дії, а про наміри та задуми. Наприклад, створення військово-цивільних адміністрацій у Лисичанську та Сєверодонецьку обговорювалося довго, але реально їх заснування випало на найзручніший для голови області момент: час збирання подяк.
Тонкощі створення ВЦА
Голова Луганщини стримав обіцянку перед місцевими мешканцями стосовно ВЦА. На зміну політичному протистоянню в двох містах Луганщини з’явилися військово-цивільні адміністрації. Їх створили у серпні торік. На той момент минуло вже понад вісім місяців з часу призначення самого Гайдая. Чому так довго вичікували? Восени завершували проєкти, ініційовані ще існуючими міськрадами.
Наприклад, 1 вересня відбулося відкриття оновленого фасаду школи №14 у Лисичанську та шкіл № 5 та №10 у Сєверодонецьку. Туди завітав і голова Луганшини та керівники новостворених ВЦА. Проєкти термомодернізації кілька років тому були затверджені міськими радами та реалізовані коштами держбюджету (ДФРР). Їх виділили ще за часів колишнього президента.
Гайдай (по центру) на відкритті оновленої школи
Світлодіодне вуличне освітлення продовжило з’являтись на вулицях Лисичанська та Сєвєродонецька за часів нових ВЦА. Хоча світильники закупили ще до каденції Гайдая.
Завершення ремонту автошляху Р-66, який проходить через Лисичанськ, теж збігся зі створенням ВЦА. Дорогу ж передали з комунальної у власність Укравтодору на сесії Лисичанської міської ради у лютому 2020 року: саме для ремонту за кошти державного бюджету.
Розрахунок голови Луганщини легко пояснити. Створення адміністрацій у містах відтягували, щоб під час реалізації масштабних проєктів похизуватися на відкритті та отримати всі подяки за реалізацію. Сергій Гайдай у прямих ефірах лише й встигав їх збирати, хоча до справ має доволі формальний стосунок.
Читайте також: Запас міцності. Реакція Маріуполя на нові мовні норми
Тролейбусне сполучення
Зараз прямі ефіри голови області також супроводжуються амбітними обіцянками стосовно поліпшень інфраструктури регіону. У січні 2021 року Гайдай пообіцяв запустити тролейбус між Лисичанськом та Сєверодонецьком.
«Для когось це фантастичні, амбітні плани, але для нас це реальність. Зараз ми уже прораховуємо це. Після прорахунку зможу сказати, на скільки розрахований цей проект і коли ми зможемо його розпочати. Є певні сподівання, що нас почують, підуть назустріч і ми зможемо реалізувати такі, для когось фантастичні проекти», – зауважив Гайдай у соцмережі 17 січня 2021 року.
Відповідальна за проєкт ВЦА Сєверодонецька надала мапу та повідомила, що зараз триває стадія розробки майбутнього шляху. Невирішеними лишаються проблемні питання стану доріг, зокрема, ремонт заплавного та основного мостів через Сіверський Донець у районі селища Синецький. Питання гостро стоїть останні років п’ять. Через великі вибоїни та небезпечні дірки у мосту дорога робить неможливим не лише майбутнє тролейбусне сполучення, а є небезпечною навіть для автівок вже тепер. Автомобільний шлях через вулицю Первомайську у Лисичанську має стратегічне значення, адже це єдина дорога через місто для великих фур та вантажівок.
Запланована схема ліній тролейбусів, надана Сєверодонецькою ВЦА
Іншим проблемним питанням на шляху до омріяного тролейбусного сполучення є застарілі контактні мережі у Лисичанську. Їх заміна буде коштувати значних витрат та тривалого часу.
Майбутній проєкт може бути реалізований на технічних потужностях КП «Сєверодонецьке тролейбусне управління» у тандемі із КП «Лисичанське тролейбусне управління», що абсолютно логічно. Але от у ВЦА міста Лисичанськ про тролейбусне сполучення між містами взагалі не чули. У відповідь на запит вони зазначили, що це питання не належить до їхньої компетенції.
Якщо в цілому проект сучасного тролейбусного сполучення планують реалізувати за кошти Європейського інвестиційного банку, то стає цікаво, чи захочуть міжнародні партнери фінансувати розв’язання проблем Лисичанська, без вирішення яких запуск тролейбусного сполучення неможливий.
У той момент, коли голова Луганської ВЦА Сергій Гайдай розповідає людям про майбутні поліпшення інфраструктури, а Сєверодонецька ВЦА нібито прораховує бюджет, у Лисичанській ВЦА, на території якої безліч проблемних питань, що гальмують реалізацію, взагалі не чули про плани.
Нова залізнична колія
Ще один амбітний проєкт, за словами Сергія Гайдая, це побудова нової залізничної колії, яка з’єднає ділянку Кіндрашівська-Нова – Лантратівка з іншими областями України. Міркування зовсім не нові, але проєкту залізничної гілки досі немає.
Ідею та завдання на розроблення ТЕО проєкту надавав ще попередній очільник Луганщини Віталій Комарницікий, про що повідомляла прес-служба очолюваного ним відомства 31 липня 2019 року. «Очільник області дав доручення відповідним підрозділам підготувати технічне обґрунтування проекту будівництва та знайти шляхи фінансування» – зазначалося у матеріалі.
Про будівництво нових колій встигли попіклуватися й інші державні діячі. У вересні 2020 року п’ятеро депутатів від «Слуги народу» зареєстрували у Верховній Раді проєкт постанови про звернення до Кабінету міністрів щодо налагодження залізничного будівництва на Луганщині. Трохи згодом, у листопаді міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков також анонсував будівництво нової залізниці.
Укрзалізниця оцінює фінансування будівництва нової гілки правління приблизно у 1,5 млрд грн, але виникає питання доцільності використання таких великих коштів. Ні очільник Луганської ВЦА, ні депутати, ні міністр жодного разу не розтлумачили основну мету використовуватися нової залізниці?
Гілка Кіндрашівська-Нова – Лантратівка не має сполучення з іншими областями, оскільки зараз з однієї сторони направлена в Російську Федерацію, а з іншої веде на тимчасово окуповану територію. У разі будівництва нової колії, сільгоспвиробники зможуть реалізувати свій товар та буде налагоджено доставку залізничним транспортом вугілля на ВП «Луганська ТЕС» у місті Щастя. Чи дійсно виправдані витрати у сумі більше мільярда гривень державних коштів для доставки вугілля на приватне підприємство ВП «Луганська ТЕС», яке входить до групи ДТЕК?
На початку січня 2021 року було повідомлено лише про результати перемовин між Луганською облдержадміністрацією з Регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», де запропоновано варіанти проходження нової залізничної гілки. Наразі Луганська обласна ВЦА повідомила, що на сьогодні є тільки завдання на проєктування нової залізничної гілки, а техніко-економічне обґрунтування та проектно-кошторисна документація проекту відсутні.
Нині минуло більше півтора роки з моменту видачі завдання на розробку проекту. Сергій Гайдай на посаді приблизно стільки ж часу. Він постійно обіцяє нову залізничну гілку, веде перемовини в АТ «Укрзалізниця» та міжнародними інвесторами, але навіть проєкту досі не розроблено, кошти на будівництво не прораховані, і за таких умов у держаному бюджеті на 2021 рік депутати не стали закладати фінансування.
Також досі навіть невідомо, як саме буде проходити нова залізнична гілка. Є кілька варіантів: Сватове – Старобільськ, Рубіжне – Старобільськ, Рубіжне – Новий Айдар. Найбільш сприятливим Луганська ВЦА називає варіант Рубіжне – Старобільськ.
Чи будуть колись реалізовані проекти, за які очільник Луганської ВЦА отримує «лайки» у соцмережі – досі невідомо. З упевненістю можна стверджувати, що мешканці Луганщини звикли до обіцянок, вірять у краще, але не чекають змін, бо неодноразово розчарувалися у людях з владних кабінетів.