Митрополит Франції Еммануїл Галльський, один з представників Вселенського патріархату, 11 жовтня зробив довгоочікувану заяву щодо рішення у Варфоломія про надання томосу для України. Так, синод Вселенського патріархату вирішив, що процедура надання автокефалії помісній УПЦ продовжується. Де-юре українська церква ще не отримала незалежність від РПЦ, однак у Константинополі запевнили, що відповідне рішення означає незворотність процесу надання автокефалії. Крім того, синод прийняв рішення щодо відновлення канонічного сану голови УПЦ КП Філарета і глави УАПЦ митрополита Макарія.
Тож, синод Вселенського патріархату ухвалив:
- Підтвердити вже прийняте рішення про те, щоб Вселенський Патріархат приступив до надання автокефалії Церкві України.
- Відновити станом на сьогоднішній день Ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які завжди там існували.
- Прийняти та розглянути прохання про апеляцію від Філарета Денисенка, Макарія Малетича та їхніх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин, у відповідності до канонічних прерогатив Константинопольського патріарха отримувати такі звернення від ієрархів та інших священнослужителів з усіх Автокефальних Церков. Таким чином, згадані вище особи були канонічно поновлені у своєму єпископському або священицькому сані, також було відновлено сопричастя їхніх вірних з Церквою.
- Скасувати зобов’язання Синодального листа 1686 року, виданого за обставин того часу, який надавав у порядку ікономії право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, який мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-Церкви Константинополя.
- Звернутися до всіх залучених сторін із закликом утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христа.
Згодом Філарет повідомив, що у рамках підготовки до томосу, українські православні ієрархи повинні провести об’єднавчий собор і створити нову Православну церкву, яка отримає автокефалію. За його словами, мають об'єднатися три церкви: Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП), Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) і Українська православна автокефальна церква (УПАЦ). Глава УПЦ КП пообіцяв, що такий синод відбудеться вже незабаром.
Тиждень.ua розповідає, як іноземні медіа відреагували на рішення синоду Вселенського патріархату про автокефалію помісної УПЦ.
Колумніст американського видання The Washington Examiner Томас Роган зазначає, що, відокремлюючись від Росії, українські православні християни отримують свободу (і гнів Путіна). Автор вважає, що рішення синоду Вселенського патріархату, згідно з яким процедура надання автокефалії українській церкві продовжується, є прикладом яскравої перемоги за релігійну свободу та поразки імперського кронізму. На його думку, такий крок надає Україні богословську владу діяти поза наказами РПЦ. "Таким чином, це рішення є надзвичайно потужним фізичним та символічним відокремленням України від домініону Росії", – пише журналіст.
За словами Рогана, Путін хоче зберегти українське підпорядкування Кірілу, вважаючи, що це дозволить Москві отримати "надзвичайний політичний вплив в Україні". Між тим російський президент завоював офіційне благословення РПЦ як глави російської держави. Таким чином він зберігає "атмосферу божественного значення" і, отже, моральну відмовку жорстоко діяти проти своїх іноземних та вітчизняних супротивників. Це свідчить про те, чому свобода віри в Україні є таким "серйозним ударом для Кремля".
Наголошується, що відокремлюючись від російської церкви, Україна відокремлюється від божественного імперіалізму Путіна. Водночас автор відзначає, що наразі США повинні зосередити свою увагу на вітаннях українських вірян зі свободою віросповідання.
Старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, професор українських досліджень у Школі слов'янських та східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона Ендрю Вілсон вважає, що незалежність української церкви підірве путінське бачення "русского міра" та прискорить відокремлення української культури від російської. Рішення синоду Вселенського патріархату автор називає подією "величезного історичного значення". "Це (рішення синоду, – Ред.) додасть релігію до мови, війни та патріотизму як факторів консолідації української національної ідентичності з 2014 року", – стверджує експерт.
Підтримуючи автокефалію для України та Македонії, Варфоломій знайшов спосіб відродження власної влади у православному світі. За словами Вілсона, є чутки про те, що у тексті за його офіційного указу (у православній термінології "Томос") знову відкриваються величезні історичні питання, пов'язані з канонічною владою Московської Церкви після того, як Вселенський Патріарх віддав їй владу їй у 1686 році і навіть, можливо, коли московська церква проголосила свій Патріарший статус у 1589 році.
На думку Вілсона, нова церква в Україні буде більш європейською та більш відкритою для діалогу з іншими церквами, ніж РПЦ, але вона досі буде досить консервативною з точки зору соціальних цінностей. "Символічна сила української церкви в Києві буде величезною. Символічна сила київського християнства дасть величезний імпульс українській ідентичності, особливо, якщо нова церква зможе встановити контроль над Києво-Печерською лаврою", – йдеться у матеріалі.
Водночас вплив на греко-католиків важко відстежити. "Це може змусити їх знову стати ще однією регіональною церквою, що базується на західній Україні. Або Ватикан, нарешті, може дати їм патріарший статус, щоб конкурувати з новою українською церквою", – пише експерт.
У свою чергу, ідея "русского міра" зазнає серйозного удару. Росія може розірвати зв'язки з Константинополем, щоб спробувати створити другий центр світового православ'я в Москві. Російська церква направила лист усім 14 визнаним православним церквам, закликаючи до "Всеправославного обговорення" українського питання. Це може підштовхнути деякі інші православні церкви до протистояння українській автокефалії, однак Росія також втратить блага у більш широкому розколі всесвітнього православ'я.
"Незалежно від того, чи допоможе українська церква допомогти Порошенко провести його передвиборну кампанію, перед голосуванням у березні 2019 року, можливі наслідки є величезними", – наголошує Вілсон. Україна стала політично, але не культурно незалежною у 1991 році. Війна, яка розпочалася у 2014 році, вже вбила клин між Україною та Росією; автокефалія для України тепер збільшить розрив. Заяви Путіна про те, що Росія та Україна – "практично одна нація", втратять ще більшу довіру. Більш плюралістичний православний світ, який більше не переважає в Росії, має величезне значення.
Британський та канадський політолог українського походження Тарас Кузьо зауважує, що тепер, коли синод Вселенського патріархату прийняв рішення про "визнання незаконною анексії Київської Митрополії Російською Церквою в 1686 року", Путін повинен демонтувати пам'ятник князю Володимиру Великому, який керував Київською Руссю, коли Москви навіть не існувало.
"Корпоративне рейдерство української історії та версія Владіміра проти Володимира ведуть до нокауту на користь Великого князя Київської Русі як безповоротну частину української історії. Влад, якщо ти не можеш перенести того, щоб зруйнувати пам'ятник, то Україна може позичити декількох хлопців з "Правого сектору". Зроби це….", – звернувся іронічно Кузьо до президента РФ у Twitter.
За його словами, військова агресія Путіна та те, коли лицемірно називають "братскім народам" (українців), повернулося на 180 градусів за рішенням синоду.