Стихійні протести на Донбасі мали місце ще минулого літа, однак більш масовими і організованими стали акції від листопада 2014-го року.
4 листопада про протести у Гірняцькому районі Макіївки повідомив донецький журналіст Олексій Мацука.
За його словами, мітингувальники перекрили рух на дорозі через нестачу продуктів та незадоволення діями «ДНР» у місті.
Люди вимагали організувати видачу талонів на гуманітарну допомогу та безкоштовну їжу.
17 листопада про протести на окупованих територіях Донбасу через відсутність харчів і грошового забезпечення повідомили також у РНБО.
Зокрема повідомлялося про протести, окрім Макіївки, у містах Торезі та Червонопартизанську.
За інформацією з соцмереж, у Торезі протестувальники також перекривали проїзд на дорогах.
Також у листопаді у Єнакієвому жінки вимагали виплати соціальної допомоги у місцевої «адміністрації». Відеозапис зустрічі, датований 17 листопада, поширили у соціальних мережах. Місцевий «мер» на відео запевняє, що «конвой з грошима прийшов з Росії і протягом доби гроші виплатять після погодження списків у Донецьку. На це з натовпу йому відповіли, що списки «погоджують уже п’ять місяців».
23 березня великий мітинг відбувся у Луганську. Захід організувала «федерація профспілок «ЛНР». Кілька сотень людей вимагали від президента України Петра Порошенка і прем'єр-міністра Арсенія Яценюка «зняти економічну блокаду» та «поновити соціальні виплати» на окупованих територіях. Вимог до «влади» бойовиків на мітингу не висували.
31 березня працівники Стахановського вагонобудівного заводу вийшли на мітинг за відновлення роботи підприємства.
Окрім звернення до акціонерів заводу щодо відновлення роботи, протестувальники знову засудили «геноцид Луганщини» з боку Києва та вимагали «зняття економічної блокади». Також на мітингу зафіксували плакати, які за тиждень до того виносили у Луганську.
6 квітня близько півсотні працівників шахти ім. Кірова у Макіївці вийшли на протест проти запровадження восьмигодинного робочого дня в «ДНР». Раніше шахтарі працювали лише шість годин. За словами їхніх представників, збільшення робочого дня викличе зростання травматизму на шахтах.
Наприкінці травня, за даними речника Адміністрації президента з питань АТО Олексадра Мотузника, у містах Стаханов та Антрацит, а також у селищі Дякове Антрацитівського району відбулися стихійні мітинги мирних жителів, під час яких люди висловили незадоволення агресивною політикою окупаційної влади. Раніше, за його словами, в Макіївці мешканці висловлювали крайнє незадоволення захмарними цінами, встановленими на продовольчі товари.
15 червня у Донецьку під так званим «Будинком уряду» зібралися жителі селища Октябрського, одного з найбільш обстрілюваних в Донецьку. Люди перекрили вулицю Артема, вимагаючи припинити обстріли та мародерство.
За інформацією ЗМІ, з часом зібралося до 500 осіб.
Люди скаржилися на відсутність електро- та газопостачання на зачинені магазини та медичні заклади.
Пізніше з'ясувалося, що протестувальники не мали єдиних вимог.
Одна частина присутніх вимагала наступу на українські сили, а інша – відведення військової техніки «ДНР» з Октябрського. Багато говорилося про розчарування у владі сепаратистів.
Зрештою мітингувальники домоглися зустрічі з ватажком «ДНР» Олександром Захарченком, який переконував громадян, що терористи воюють за них, та пообіцяв вирішити всі проблеми. А вже вранці 16 червня стихійний мітинг лідер сепаратистів назвав провокацією.
Читайте також: Мітинги в окупації: на Донбасі вимагають грошей «у хунти», а в Криму благоустрою.