Замовні матеріали у ЗМІ лишаються одною з ударних сил інформаційних кампаній українських кандидатів в президенти. Всі без винятку учасники перегонів наголошують на важливості чесності, відповідальності, та дотриманні закону. Однак, переважна більшість з них не знайшла в собі сили відмовитися від прихованої політичної пропаганди — так званої “джинси”. Яка є не просто обманом потенційного виборця, а і порушенням Закону України «Про рекламу».
Інститут масової інформації провів окремий моніторинг шести загальнонаціональних друкованих видань (це щоденки «Сегодня», «Комсомольская правда в Украине», «Газета по-українськи», «Факты» та тижневики «Кореспондент» і «Український тиждень») та чотирьох інтернет-ЗМІ (ЛИГА, УНІАН, Обозреватель, LB.ua) на предмет розміщення в них немаркованої політичної реклами, джинси та чорного піару. Результати моніторингу виявились дуже цікавими, і відображають певні тенденції, що домінують нині в українському суспільстві загалом.
Ситуативна революція на території прихованого піару
Дослідження показало, що кількість замовних матеріалів у ЗМІ впала практично втричі. Якщо за попередніх виборів ІМІ фіксував більше 300 політичних замовних матеріалів на місяць, зараз ця цифра складає всього 88 (дані за квітень 2014 року), і ще 16 матеріалів у тих же виданнях стосувались кандидатів на посаду мера Києва.
Хотілось би вірити, що переосмислення цінностей і сенсів відбулося після революційних подій в Україні, і у кандидатів, так само як і в ЗМІ, з'явилися певні демократичні “гальма”. Проте існують вагомі підстави припускати, що зменшення джинси є здебільшого ситуативним. Його можна пояснити кількома зовнішніми факторами.
Читайте також: На друге коло. Порошенко vs Тимошенко
По-перше, активна фаза передвиборчих перегонів почалася відносно пізно, ще й на фоні складної ситуації в країні. Попередня виборча кампанія набирала обертів за чотири місяці до виборів, при чому, кандидати могли спокійно їздити по країні, фотографуватись “склавши руки”, ліпити вареники чи рятувати бездомних собак. Нинішня ж кампанія почалася у квітні, фактично за півтора місяці до першого туру виборів, і її складно назвати повноцінною. Можливо, “вареники” просто не встигли запланувати.
Ще одним фактором є відсутність провладної джинси, яка би розповсюджувалась з єдиного центру. Раніше влада була рекордсменом з розміщення політичних замовних матеріалів. Зараз ці замовники відійшли, а їхню нішу, мабуть, просто не встигли окупувати нові приховані рекламодавці.
Щоб нікого не тішити ілюзіями, нагадаємо, що президентська кампанія-2014 стартувала так само, як і попередні – з використання гірших її українських традицій. Так, наприклад, на самому початку, серія ЗМІ (УНІАН, УНН, Ukranews і 112 телеканал), опублікували результати соцопитування про найбільш популярного кандидата у президенти. За даними того дослідження, Петро Порошенко має рейтинг 38,3%, Сергій Тігіпко – 17,9%, Юлія Тимошенко – 11,6%. Як зазначено на сайтах, опитування провела всеукраїнська громадська організація "Передові Правові Ініціативи". Соціолог Ірина Бекешкіна тоді звинуватила згадані сайти в поширенні неперевіреної інформації: на її думку, загальнонаціональне опитування з 4.500 респондентами не можна провести за два дні.
Хто і як джинсує в українських ЗМІ
Головними замовником політичної джинси в друкованих загальнонаціональних виданнях у квітні стали Юлія Тимошенко (31% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовленняї), Сергій Тігіпко (25% ), та Петро Порошенко (16%). Петро Симоненко «спромігся» на 11%, і 8% припало на Наталію Королевську, яка зняла свою кандидатуру. У травні тенденція сумнівного продовжується : в самій лише «Комсоломці» Сергій Тигіпко в період з 1 по 16 травня відзначився 9 разів (у деяких номерах навіть по два рази), Юлія Тимошенко шість разів, і навіть Олег Тягнибок згадувався тричі.
Читайте також: Тігіпко – кандидат другої свіжості
ІМІ також проаналізував провідні меседжі, які використовували політтехнологи кандидатів у прихованій рекламі. Так, головними темами матеріалів, що виглядають на замовні, від Юлії Тимошенко стали боротьба з корупцією та олігархами, а також нормалізація ситуації на Сході:
- Тимошенко идет в президенты – как на войну с олигархами (КП, від 01.04.2014)
- Юлия Тимошенко: "Я иду на персональную войну с олигархами" (Факти, від 02.04.2014)
- Тимошенко начала реализовывать план борьбы с коррупцией (КП, від 14.04.2014)
- Тимошенко передала протестувальникам протокол про взаєморозуміння (ГПУ, від 25.04.2014)
- Тимошенко пообещала освободить Восток (КП , від 11.04.2014)
- Юлия Тимошенко: "Компромисс на Востоке возможен. Диалог начат, а значит, есть шанс урегулировать конфликт мирным путем" (Факти, від 23.04.2014)
Натомість, Сергій Тігіпко робить ставку на сильну армію та економіку, переймається ностальгією за Кримом та не забуває про децентралізацію влади. З цього приводу в різних виданнях навіть вийшли практично ідентичні матеріали:
- "Украина должна строить свою безопасность на основе собственной армии, не надеясь на чью-либо помощь" (Факти, від 12.04.2014)
- Сильное государство строится на уважении к армии (КП, від 11.04.2014)
- Сергей Тигипко: "Мы должны не идеологией заниматься, а спасать экономику" (Факти, від 24.04.2014)
- Сергей Тигипко: «Децентрализация власти необходима Украине в кратчайший срок». (КП, від 30.04.2014)
- Украина должна использовать европейский опыт децентрализации (Сегодня від 30.04.2014)
- Сергей Тигипко: «Крым нужно привязывать к Украине экономически" (Факти, від 26.04.2014)
У штабі Порошенка (спільно з політологами, які підтримують його кандидатуру, – Олександром Палієм та Валерієм Чалим) вже знають, хто переможе:
- Президента могут избрать уже в первом туре (Сегодня, від 25.04.2014)
- Порошенко втричі випереджає Тимошенко (ГПУ, від 04.04.2014)
- Наздогнати Порошенка допоможе хіба що диво (ГПУ, 18.04.2014)
- «Порошенко впевнений у перемозі». (ГПУ, 25.04.2014)
- Рейтинги Порошенка й Тимошенко зросли. Розрив між ними збільшився, фаворит залишився незмінним (ГПУ, від 25.04.2014)
Замовні матеріали для інтернет-аудиторії
Кардинально інша ситуація на інтернет-ресурсах, які підлягали моніторингу. Головними замовниками джинси в інтернеті у квітні стали Михайло Добкін (22% матеріалів з ознаками прихваної реклами) та Петро Симоненко (17%), який заявив, що хоче припинити змагання за посаду президента – втім ЦВК не зняла його з реєстрації.
Читайте також: Навіщо йдуть у президенти непопулярні кандидати
Добкін робив ставку на просування російської мови, збільшення повноважень регіонів, і в той же час, відхрещувався від сепаратизму.
- Добкин считает, что русский язык у населения ассоциируется с личной свободой (Обозреватель, УНІАН — ідентичні матеріали)
- Добкин выступает за увеличение самостоятельности регионов (УНІАН)
- Добкин заявил, что не одобряет идею создания «Харьковской республики» (УНІАН)
Натомість, іміджеві матеріали про Петра Симоненка, який, очевидно, розраховував на ту ж саму цільову аудиторію, що і Добкін, переповнені звинуваченнями нової влади у “національній зраді” та згадках про переслідування КПУ і особисто Симоненка. До речі, кампанію Симоненка можна цілком назвати “найчорнішою” порівняно з усіма іншими кандидатами. Допомагає йому в цьому політтехнолог КПУ Золотарьов, іменований незалежним політологом.
- Симоненко: лицо сегодняшней власти – борьба с инакомыслием (Обозреватель)
- Золотарев: поджог центрального офиса КПУ организовало молодежное крыло «Свободы» (Обозреватель)
- «Новая-старая власть» занимается политикой национальной измены и социального геноцида – Симоненко (Обозреватель)
- Праворадикалы планируют физическое уничтожение одного из представителей КПУ – Симоненко (Обозреватель)