Таку думку висловили експерти у Києві під час семінару «Життя на постраждалих територіях: погляд у майбутнє», організованого проектом ООН «Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля (ICRIN)».
Так, на думку представника Програми розвитку ООН у Республіці Білорусь Антоніуса Брука, одним із головних своїх завдань ООН бачить розповсюдження серед населення постраждалих територій науково обгрунтованої інформації про реальний рівень радіаційного забруднення в місцях їхнього проживання.
«На основі цієї інформації люди зможуть вести більш продуктивну соціальну і господарську діяльність, що дозволить їм повернутися до нормального життя», – зазначив Брук.
Він додав, що «ООН підтримує уряди постраждалих від Чорнобильської катастрофи країн і прагне до 2016 року подолати застій у розвитку забруднених територій, жителям яких необхідно повернути віру у власні сили».
У свою чергу координатор ООН з питань Чорнобиля Оксана Лещенко зазначила, що на постраждалих територіях України, Білорусі й Росії існують серйозні перешкоди для розвитку.
«Молоді люди залишають ці регіони, практично відсутні інвестиції, а страх перед радіацією створює проблеми для продажу місцевих товарів», – зазначилаексперт.
Вона також відзначила, що Програмою розвитку ООН були проведені дослідження, які показали, що жителі постраждалих територій відчувають дефіцит інформації.
«Їх цікавлять, які наслідки аварії на ЧАЕС для їхнього здоров’я, які існують можливості для розвитку територій. Відповіді на всі ці питання люди хотіли одержувати з місцевих джерел інформації, але часто вони їх там не одержували», – повідомила вона.
«Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля (ICRIN)» пропонує щорічно проводити дозиметричний контроль, так звану, дозиметричну паспортизацію постраждалих районів із залученням міжнародних експертів.
Дозпаспортизація дозволить визначити рівень забруднення в грунті і харчових продуктах, а також рівень внутрішнього опромінювання населення.
На думку експертів ООН, такі контрзаходи, як вапнування земель або внесення добрив, повинні постійно здійснюватися у всіх областях, де існує ризик вирощування продуктів харчування з підвищеним рівнем радіації.
ООН вважає пріоритетним напрямом своєї діяльності в рамках ICRIN покращення медико-санітарної допомоги, сприяння регулярним обстеженням населення і покращення медичного догляду за дітьми.
Важливим чинником реабілітації постраждалих територій експерти ООН вважають залучення інвестицій в ці регіони.
Відзначимо, що в Україні з 2008 року не проводилися дослідження вмісту радіоактивних речовин у грунтах та продуктах харчування через брак коштів у держбюджеті.