ЕнаКИЇВо. Влада шукає технологічні компенсатори власної непопулярності

Політика
7 Лютого 2013, 10:46

Ще рік тому здавалося, що в Києві час грає на руку Партії регіонів. Саме тому, вочевидь, влада зволікала з позачерговими виборами мера. Серед експертів поширеною була дум­­ка, що призначений Януковичем голова КМДА Олександр Попов отримує час на формування позитивного іміджу і кампанія відбудеться тоді, коли його рейтинг буде достатньо високим для перемоги. Але голосування 28 жовтня 2012-го завершилося нищівною поразкою ПР у столиці: три опозиційні політсили набрали майже 74% (31% – «Батьківщина», 25,5% – УДАР, 17,3% – «Свобода»), тоді як регіонали – лише 12,6%. Менше від киян Партію регіонів підтримують лише галичани. За результатами опитування Active Group, проведеного з 10 по 13 січня 2013 року, за Олександра Попова були готові проголосувати лише 14%, у той час як за Віталія Кличка – 34,3%, навіть за Петра Порошенка, який має амбіції щодо крісла столичного голови, – 12%. Сподіватися, що в останні кілька місяців ситуація кардинально зміниться, регіонали не можуть. А це означає, що їм сьогодні доводиться шукати обхідні шляхи, щоб зберегти владу в Києві.

За цих обставин влада розпочала реалізацію кризових сценаріїв вирішення «київської проблеми». Саме такий висновок можна зробити з її останніх ініціатив. Зокрема, секретар Київради і заступник столичного міського голови Галина Герега заявила, що вибори до міськради треба проводити за мажоритарною виборчою системою, тобто без партійних списків. При цьому є інформація, що перегони в столиці хочуть провести в липні, коли активна частина киян традиційно для цього часу виїде з міста й поміж електорату переважатимуть пенсіонери, чимало з яких легко піддаються на пропаганду і непрямий підкуп, тож, підтримавши свого часу Черновецького і його молоду команду, тепер готові проголосувати й за Попова і кандидатів від ПР. Однак паралельно киян, схоже, готують до того, що виборів мера взагалі не буде, – низка «прорегіональних» громадських інститутів провели кілька акцій під промовистою назвою «Чи потрібен Києву мер?».

Обезголовити Київ

Основний Закон України жодного разу не вживає терміна «київський міський голова» чи «міський голова міста Києва». Так, статтею 141 Конституції передбачено, що «територіальні громади… обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову», але та сама Конституція статтею 140 встановлює, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України».

в партії влади є достатньо просте вирішення проблеми виборів столичного мера – ліквідувати сам інститут міського голови

Це означає, що на сьогодні в партії влади є достатньо просте вирішення проблеми виборів столичного мера – ліквідувати сам інститут міського голови. Алгоритм такої операції досить простий. Група народних депу­татів-регіоналів і комуністів звертаються до Конституційного Суду щодо тлумачення положень Основного Закону в частині, чи є інститут міського голови Києва невід’ємною складовою системи самоврядування столиці. КСУ, очолюваний суддею із Макіївки Анатолієм Головіним, надає висновок, відповідно до якого система самоврядування Києва може бути такою, якою її визначить спеціальний закон про столицю. Парламентська більшість із регіоналів, комуністів і тушок голосує (а Янукович підписує) нову редакцію Закону «Про столицю України – місто-герой Київ», згідно з яким у столиці немає міського голови, а є лише Київрада, виконавчий орган якої – КМДА на чолі з призначуваним президентом головою.

Порошенко як компроміс

За інформацією джерел Тиж­­ня, на сьогодні в Партії регіонів варіант «Київ без мера» дуже активно обговорюється, хоча це не єдиний «кризовий сценарій». Так, є і «чесніший». Він передбачає піти на чергові вибори київського міського голови, а в разі, якщо адміністративний ресурс буде безсилим у досягненні необхідного результату для влади і кияни оберуть мером опозиціонера, Верховна Рада, підконт­рольна ПР, прийме постанову про його позачергові вибори. Таким чином анулювавши результати чесного волевиявлення. Зреш­тою, на законодавчому рівні так само можна суттєво урізати повноваження міського голови, передавши їх керівникові КМДА, якого призначає президент.

Ще один відносно чесний спосіб «перехитрити» киян – суто технологічний. Йдеться про розпорошення голосів електорату на виборах міського голови. Нагадаємо, що сьогодні він обирається в один тур відносною більшістю голосів. Це дає владі змогу за умови відсутності домовленостей між опозиціонерами вигравати кампанію меншістю (саме завдяки такій законодавчій нормі Черновецький два останні рази здобував перемогу на муніципальних перегонах, діставши підтримку відповідно 32% і 37% тих, хто прийшов на вибори).

в Партії регіонів варіант «Київ без мера» дуже активно обговорюється, хоча це не єдиний «кризовий сценарій»

Тому, якщо на останньому етапі опозиція не домовиться про єдиного кандидата на посаду міського голови, а у виборчі перегони включиться один із «важковаговиків» української політики Петро Порошенко, у Януковича і Ко з’явиться шанс повторити феномен «мера-кос­мо­­­навта» в Києві. Тим більше що цілком залежна від режиму фігура екс-міністра уряду Азарова, шоколадно-автомобіль­ного олігарха, схоже, може отримати явну чи приховану підтримку і лідерів нинішніх опозиційних сил. Принаймні на місцевих виборах до Вінницької облради його син Олексій уже був висунутий від ВО «Батьківщина».

Без міськради немає влади

Проте, звичайно, майже всі адміністративні та маніпулятивні варіанти позбавити чесного волевиявлення киян на виборах міського голови не гарантують повної влади в столиці, якщо Київ­рада буде опозиційною до керівництва і провладного градоначальника, бо саме вона прий­має рішення про затвердження бюджету, програм розвитку, приватизацію об’єктів та виділення земельних ділянок.

Тим часом партійні вибори депутатів Київської міської ради нічого доброго не віщують Партії регіонів, оскільки в столиці регіоналів люблять майже так само, як і на Заході України. Тому абсолютно не здивувала поширена прес-службою Київради заява Галини Гереги (її чоловік народний депутат Олександр Герега входить до складу фракції ПР), у якій вона зазначила, що «мажоритарна система виявила себе більш ефективною» на місцевих перегонах. Звісно, з погляду режиму. Тому, мовляв, вибори Київради доцільніше проводити саме за нею.

У такий спосіб до Київради під виглядом опозиційних кандидатів можна завести достатню для провладної більшості кількість тушок. 

Партія регіонів може врахувати й інший урок провалу 2012 року, коли значна частина «противсіхів» проголосувала за опозицію, зокрема «Свободу», відтак спробує повернути цю графу в бюлетені на місцевих виборах, частково послабивши електоральну підтримку опозиційних політсил.

Звичайно, до планів ПР мож­­на ставитися скептично. Скажімо, нагадати, як мажо­ри­тарники-опозиціонери вигравали в до­ларових мультимільйонерів на останніх парламентських перегонах (і персональний досвід ініціатора цілком мажоритарної системи виборів у столиці Галини Гереги є підтвердженням цього). Утім, за інформацією джерел Тижня з «регіонального» середовища, до київських виборів зараз готуються дуже серйозно. Тому багато залежатиме від здатності ВО «Батьківщина», УДАРу та ВО «Свобода» таки встановити власний контроль над столицею напередодні доленосної президентської кампанії, а не шукати ті чи інші компромісні варіанти висуванців, які в результаті можуть ви­явитися прийнятними для режиму. Потрібно не просто домовитися про єдиного кандидата на посаду мера (який при цьому не був би наслідком компромісу з владою, як-от Порошенко) та готуватися до протидії ухваленню у ВР змін до законів про столицю (щодо ліквідації інституту міського голови) і місцеві вибори (про 100% мажоритарну систему виборів у Києві), а й узгодити кандидатури висуванців від опозиції у всіх мажоритарних округах столиці, де згідно з чинним законом обиратиметься 50% складу Київради. До речі, за інформацією Тижня, три опозиційні парламентські партії вже начебто узгодили єдиного кандидата на столичного голову. Відомо, що це не Кличко (який, схоже, вирішив, що за політичної кон’юнктури напередодні президентських виборів йому невигідно боротися за мерське крісло), але й не Порошенко, про що віднедавна говорилося в кулуарах Верховної Ради.