Маріупольці зупинили будівництво приватного вишу в найстарішому парку Донеччини. Місцева влада планувала надати дозвіл корпорації «Метінвест» на розміщення новобудови в історичній частині міста. Однак мешканці домоглися відмови від такої ідеї.
«Дякуємо, що нас спитали!»
Інформація про громадські слухання із дотриманням карантинних обмежень застала зненацька більшість маріупольців. Зала для зустрічі вміщувала лише визначену кількість запрошених, тому альтернативну точку зору представляли кілька депутатів міської ради. Більшість присутніх – лояльні до влади директори шкіл, представники КСН (Комітетів самоорганізації населення), ОСББ, та депутати від партії мера Вадима Бойченка.
На запитання Макса Бородіна, депутата від «Сили людей» – чому у громадськості не запитали, чи хочуть вони, щоб найстаріший парк у Маріуполі став кампусом університет – відповів заступник міського голови Олександр Кочурін:
– Університет ім. Шевченка поруч з парком, Пітсбурзький університет – у парку і так далі. Університет і парк – це два об'єкти, які дружать між собою.
От тільки парки та сади навколо своїх будівель висаджували самі університети, аж ніяк не навпаки. У відповідь Максим Бородин запропонував «подружити» з університетом територію поруч з доменними печами комбінату ім. Ілліча, що входить до холдингу «Метінвест»:
– Чому не в Кальміуському районі, де діти з ЗОШ №20 дихають викидами від доменних печей, і де немає нормальних очисних споруд? Чому не там розмістити університет? Чому не під заводськими трубами? У вас був би стимул модернізуватися. Але – ні. В Кальміуському районі ми не хочемо, ми хочемо в парку.
На той момент активна частина населення домовляється про протест, адже по суті громадські слухання стали не обговоренням, а презентацією вже затвердженого проєкту, де місцева влада разом із представниками Метінвесту рапортувала про залучення мільйонних інвестицій.
Робота на імідж
Зі слів самого Ріната Ахметова, «головна інвестиція – це отримання хорошої освіти. Упевнений, саме підвищення якості освіти має стати національною ідеєю України. Силою, яка об'єднає всіх українців. Щоб Україні не втратити свою промисловість, перший і найважливіший крок, який необхідно зробити – це повернути технічну освіту на історично високий рівень». Це цитата Ахметова від 22 березня, коли він прокоментував ініціативу для місцевого ресурсу mrpl.city, що входить до його ж медіагрупи.
Ахметов майже ніколи не з'являється у сюжетах або на фото подій, які начебто презентує. Навіть, якщо ви прочитаєте якусь його цитату, скоріше за все це частина пресрелізу, адже підтримувати імідж з успіхом можна й на відстані.
На імідж Ахметова в Маріуполі працює два великі місцеві телеканали – МТБ і «Сигма». Також уже згаданий сайт mrpl.city та друковане видання – газета «Приазовский рабочий». І це, не рахуючи окремого департаменту піарників холдингу «Метінвест». Міська влада, яка працює у зв’язці з великими підприємствами міста також має частку в акційному пакеті телеканалу «Сигма», договори співпраці з телеканалом МТБ та «Приазовкою». Нещодавно муніципальним став і телеканал ТБ-7, разом із їхнім новинним сайтом.
ЗМІ, які належать Ахметову, всіляко вихваляли новий університет. Водночас поливали брудом учасників протестів. Лише МТБ за 15 діб випустив у ефір 31 сюжет, який так чи інакше стосувався Метінвест Політехнки – такою є запланована назва вишу.
Долучилися до своєрідного «флешмобу» і столичні видання. Серед них: The Village, УНІАН, «Головред», сайт 5-го каналу та Цензор. Тут також вийшла низка новинних матеріалів, які однобоко висвітлювали події в місті, створювали позитивний імідж корпорації «Метінвест» та представляли частину громади, яка діяла проти забудови, в негативному світлі.
Наприкінці квітня, коли пристрасті начебто вщухли і стало відомо, що Метінвесту вже запропонували не гірше місце в центрі міста, до Маріуполя завітав Міхеїл Сакашвілі, чинний керівник Офісу простих рішень. Нібито пересічна подія – черговий політик завітав до прифронтового міста, зустрівся зі студентами, розповідав про реформи в освіті.
Як приклад неефективного вишу, Саакашвілі називає Приазовський технічний держуніверситет. За його словами, в ПДТУ «доцентами стають у 70 років і мріють померти в 100 років у своїх кабінетах».
Якщо реформа вищої освіти запрацює, заявляє Саакашвілі, то такі університети як ПДТУ просто припинять своє існування. Як приклади ефективних навчальних закладів гість називає Маріупольський Державний Університет та – майбутню приватну Метінвест Політехніку.
Саакашвілі не каже, що також Метінвест – це головні підприємства забруднювачі довкілля у місті. Вони відповідають за більшість викидів у повітря, воду та гору шлакових відходів, яка труїть Азовське море.
Екологічні проблеми
Приморське місто могло б бути курортним, але поки Маріуполь перший по забрудненню атмосферного повітря. На вищому рівні, у парламенті, лобі усіма силами стримує реформи у сфері захисту навколишнього середовища від забруднення великими підприємствами: ухвалення необхідних законів затягують, на перевірки не допускають.
У 2020 році зафіксовано близько 300 фактів недопуску різними підприємствами екоінспекторів. Закон встановлює штрафи за недопуск у 750 грн. Цими копійками забруднювач відкуповується від мільйонних штрафів. Наприклад, розв'язання проблеми пропонували в законопроєкті про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності № 4167. 21 травня його навіть розглянули в Раді, але 14 голосів для ухвалення не вистачило. Серед цих 14-х був і маріуполець – Сергій Магера, колишній голова пресслужби Комбінату ім. Ілліча, а нині депутат Ради:
– Україна сьогодні декларує, що йде європейським шляхом декарбонізації, але насправді йде в протилежну сторону. Замість законодавчих стимулів влада хоче ввести драконівські штрафи і санкції, – пояснив він мотиви голосування.
Тим часом підприємства олігарха не дотримуються заявлених термінів модернізації виробництва, або роблять суто декларативні заяви. Отут і стають в нагоді іміджеві проєкти. На «зелений» імідж олігарха та його брудних підприємств працює купа медійників, робітників піар-служб, які прикривають красивою картинкою екологічні діри та порушення. У зв'язці з місцевою владою цей союз може бути надміцним.
Сміливо можна стверджувати, що маріупольська влада просочена «метінвестівським» наче бісквіт сиропом. Значна частина чиновників міської ради – вихідці з менеджменту Метінвесту. Серед них новий голова департаменту PR міської ради Денис Кочубей, який ще не так давно працював у PR-службі Метінвесту. Шестеро із семи заступників мера – також колишні працівники Метінвесту. Сьомий – експрацівник прокуратури. Варто нагадати, що і сам мер колишній голова HR-служби Комбінату імені Ілліча, холдингу Метінвест.
До речі, коли більшість з його колег перейшла до мера в команду, дружина мера Галина Бойченко навпаки різко змінила багаторічний статус домогосподарки, та влаштувалася у – Метінвест. Тепер вона заробляє більше, ніж перша леді країни. Свої статки дружина міського голови Маріуполя задекларувала на рівні тогорічних, а це трохи більше за 12 мільйонів гривень на рік. За ці гроші придбала у домогосподарство ще один автомобіль преміум-класу, про що можна дізнатися з декларацій.
Як купити землю в парку
Депутат міської ради від «Сили людей» Олег Харченко першим докопався, звідки ж починається історія з проектом Метінвест Політехніки в Міському саду.
У 2007 році «Торгово-промислова палата» (ТПП, місто Донецьк) купує будинок літнього кінотеатру в Міському саду з цільовим призначенням «об'єкт рекреації». При цьому ТПП вирішує не переоформляти на себе землю. Роблять це лише у листопаді 2011 року, тоді й звертаються до міськради з проханням змінити цільове призначення.
– За скільки можна купити земельну ділянку в парку – дізнатися не так просто. Активісти пробували робити це за допомогою запитів, але Донецька філія Торгово-промислової палати досі не відповіла, – коментує маріуполець Святослав Мироненко.
Влада під головуванням тодішнього мера Юрія Хотлубея вилучає у Міського об'єднання парків Маріуполя ділянку землі під будівлею літнього кінотеатру і змінює її цільове призначення. Не дивлячись на те, що тоді діяв мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення, який було підписано президентом Віктором Януковичем.
До речі, сам Янукович освіту отримав, коли «працював» завідувачем кафедри інноваційного менеджменту Донецького державного університету управління при ректорові Станіславові Поважному, тоді ж він і став «проффесором». Його син Олександр Поважний став ректором Метінвест Політехніки.
У 2020 році ТПП перепродає ділянку разом з будівлею у парку Метінвесту. І вже Метінвест має намір змінити цільове призначення землі. Про це дізнаються активісти і 7 квітня, за фактом незаконних дій чиновників міської ради, лідер фракції «Сила людей» Максим Бородін подає заяву в Центральний відділ поліції. Тепер на попередників нинішнього мера заведено карну справу.
Олена Золотарьова та громадська ініціатива «Дій» подає запити та звернення до Мінкульту, і Донецької обладміністрації. Просять перевірити законність запланованого будівництва 12-поверхової будівлі. Вона ж стає організаторкою мітингу під Міським садом.
«Дупа Лєніна» та «купка неадекватів»
Окрім приватного вишу, поруч із парком на місці СК «Азовець» мав би з'явитися ще один об'єкт від Метінвесту – багатофункціональна арена загального користування з двома полями, біговою доріжкою, вуличними тренажерами. У відремонтованій адміністративній будівлі мали б облаштувати нові роздягальні та спортивний зал. Заклад мав би стати частиною кампусу університету, але залишитися у власності міста. Однак і це не переконало частину громади, яка протестує.
«Ці унітази в «Азовці» ще дупу Лєніна бачили!», – казав депутат від ОПЗЖ Максим Ткач на сесії міськради про старий спорткомплекс, який вимагає ремонту. І який міг би стати спортивною ареною для усіх студентів Маріуполя, але не став.
Проєкт приватного вишу вартістю у €25 млн й справді непогана інвестиція. Маріуполь виграв право будівництва у низки інших міст під час спеціального конкурсу, незважаючи на те, що частина містян була проти забудови на запропонованій локації.
Деякі учасники протесту проти забудови навіть не сподівалися на перемогу. Найбільша кількість учасників у день першого та останнього мітингу – близько трьох сотень осіб. Підписів проти зібрали близько півтисячі.
Під відкритим листом підписалися окремі містяни та громадські організації: волонтерські та ветеранські, творчі об'єднання та артплатформи, спілки митців та мистецтвознавців, медики та медійники, представники міжнародних гуманітарних організацій та журналісти.
Під час сесії, де більшість депутатів були готові дати дозвіл на чергову зміну цільового призначення землі, той самий депутат від ОПЗЖ Ткач прокоментує дії підписантів так: «Чому сьогодні купка неадекватів щось вирішує? Я не боюся це говорити – це не мій виборець!»
При цьому фракція ОПЗЖ одразу розкололася у ставленні до проекту: більша частина депутатів підтримала протестантів в їх небажанні бачити Метінвест у міському парку, інші, серед них і депутат Ткач, перейшли на бік «Блоку Вадима Бойченка».
Блок Шарія обрав нейтральну позицію. «Ми будемо утримуватися», – висловив позицію щодо будівництва вишу депутат Олександр Баландін. Після чого мер Вадим Бойченко перепитав: «Чому? Ви знаєте, що утримуватися шкідливо для здоров'я?»
14 квітня 2021 року, за день до сесії, яка має розглянути питання орендованої землі, компанія Метінвест на сторінці у Facebook опублікувала заяву, що корпорація дослухалася до думки громади та відмовляється від будівництва.
«Пустота… Ви чуєте цей звук?.. Ми обговорюємо щось, обговорюємо, а обговорювати вже нема чого. Пустота…» – заступник міського голови Олександр Кочурін поринув у філософствування.
«Нам хочеться розвиватися, а ви руйнуєте. Спасибі вам за це. Я будую мости, а ви їх спалюєте!», – зазначив мер Бойченко під час сесії міськради. «Ось ті долоньки на паркані… Є дно, а це днище!» – коментував мер політичні графіті на будівельному паркані. Ймовірно, що не так відбитки долонь роздратували мера як напис поряд: «Ахметов – барига!»
Противники забудови не розгубилися та зробили у відповідь на заяви влади сатиричні меми та відео, наприклад, «траурна промова Кочуріна над домовиною Політехніки».
Пікети
Окрім політичних графіті та петицій, збору підписів та листів на ім'я архітектора проєкту, окрім депутатських та громадських запитів, кримінального провадження щодо дій колишньої влади, ще одним інструментом протидії проекту були небагатолюдні, але систематичні пікети під будівлею адміністрації.
– Не треба вірити, треба своє робити. Це, до речі, ще один яскравий приклад, що треба робити, що можемо, а там дивитись на результати. Так люди не ходять на вибори, бо «там всьо уже за нас порєшалі» і «ат нас нічіво нє завісіт». Результат краще за песимістичні сподівання, – каже активіст Сергій Чайка.
Думки про те, що саме стало причиною успіху маріупольців, які пішли протестом проти олігарха, розбігаються.
– Маю сумніви, що головною причиною відмови були саме протести. Цілком припускаю погану геологію, тощо… На користь версії виключно про роль громадськості можна розглядати лише виступ мера на межі істерики. Цілком можливо, що насправді громада змогла. Бо для великого, міжнародного бізнесу репутація – річ вкрай важлива. Недарма ж у PR в Маріуполі вкладають стільки грошей і сил, – зазначає Андрій Волошин, редактор місцевого онлайн видання.
– Вважала, що шанси 50/50. З 2014-го бачила приклади, коли шанси були 10/90 і вдавалось. Тому робила без прив'язки до того, чи є 100% гарантія успіху. Краще зробити й жаліти, що не вийшло, ніж не зробити й жаліти, що сидів на дупі рівно! – переконана Олена Золотарьова, військова волонтерка, організаторка мітингів проти забудови парку.
При цьому й Політехніку в Маріуполі таки збираються будувати. 26 травня міськрада виділила під це давно закинутий пустир у центрі міста. Проти не виступив жоден депутат міськради, рішення підтримали всі фракції.
Завжди є простір для протесту
«Завдяки цим правилам і нестандартним рішенням – зробили Маріуполь іншим. Наприклад, на базі класичної бібліотеки створили креативний простір і електронну бібліотеку. Ми «подружили» шаховий клуб і ІТ-фахівців. На базі закинутого будинку з'явився найбільший в Україні Мультицентр… У планах – створення медичного кампусу, нового стадіону, поява в місті свого «Діснейленду» та «Ейфелевої вежі» – наводить слова з промови мера Вадима Бойченко сайт міської ради.
Але «подружити» два об'єкти виходить не завжди. Як не вийшло з парком та університетом. Як обіцяє міський голова Маріуполя, на черзі інвестиційна історія, в якій влада збирається «подружити» ресторан швидкохарч Макдоналдз із Грецькою площею. У планах забудовника – прокласти дорогу посеред зеленої зони, порубати дерева та посунути пам'ятник відомому маріупольцю, приазовському греку Архипу Куїнджі. Маріупольці також у відповідь кажуть: «на черзі у нас Грецька площа!»