Тоді приваблювала книжкова романтика й ідилія, категорично відірвана від справжнього життя людей. Нині ж моя відповідь більш практична: не раніше, ніж сьогодні. Бо хто з нас захотів би потрапити у світ, де немає адекватної медицини, зате є чума, холера й усі шанси померти від грипу, не кажучи вже про пологи?
Ми живемо в цивілізований час із технологіями, гігієною, швидкою допомогою, антибіотиками, вакцинами від чого тільки можна і гадаємо, що так було завжди. Хоча лише 50–100 років тому мільйони людей на планеті помирали від кору. Ми цього не бачили. Цього не бачили 30-літні батьки, які прийшли до президента з вимогою допустити їхніх невакцинованих дітей до шкіл і садочків, не усвідомлюючи, на яку небезпеку вони наражають себе й суспільство.
Читайте також: Ліки й гроші. Як влаштовані системи охорони здоров’я в розвинених країнах
Ми розслабилися. Маємо доступ до готових продуктів, які доставлять прямо до дивана. Вільний час проводимо з алкоголем чи сигаретою. Хвороби теж розслабилися: нині вони вбивають повільно. Головною причиною смертності стали неінфекційні захворювання. За даними Міністерства охорони здоров’я, майже 84% смертей в Україні спричинені серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, онкологією, хронічними хворобами легень та психічними розладами. Саме через них українці помирають у 50 років, хоч могли б жити до 90. За розрахунками Центру громадського здоров’я МОЗ, втрати від неінфекційних хвороб становлять приблизно 6,7% ВВП країни, або ж 238 млрд грн на рік — удвічі більше, ніж увесь бюджет системи охорони здоров’я. Ключовими факторами ризику таких захворювань є куріння, зловживання алкоголем, нездорове харчування та недостатня фізична активність. Держава заощадить купу грошей, якщо такі ризики знизить. Частково Україна це вже робить. У нас зростають податки на тютюн та алкоголь, заборонено курити в закладах харчування, місцева влада обмежує продаж алкогольних напоїв вночі. Років вісім тому складно було уявити вечір у кафе, не прокуреному наскрізь. Така державна політика відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Держава також може частково вплинути на харчові звички громадян: заборонити використання трансжирів, обмежити вміст солі й цукру в фабричних продуктах, бо їх надлишок підвищує ризик серцево-судинних хвороб і діабету. Чим більше буде облаштовано місць для спорту, тим більше туди прийде людей. Приємніше ж бігати на рівній доріжці нового стадіону, ніж маневрувати між автівками на запаркованих тротуарах.
Та поки в країні політика громадського здоров’я лише зароджується, кожен може почати із себе. Не випивати чвертку на швидкість у ліфті, спускаючись із дев’ятого поверху. Не підпалювати цигарку в натовпі людей на світлофорі, бо не всі згодні заробити рак легень через пасивне куріння. Погуглити, що таке здорова тарілка, і здивуватися, що здорове харчування — не смузі й безглютенова гречка; що корисна домашня їжа — не смажена на смальці картопелька. Де взяти гроші на ці ваші лососі із форелями вчорашнього вилову? Ніде. Просто придбайте у хорошому (охайному!) супермаркеті заморожену скумбрію й оселедця — це ваша тижнева порція полівітамінів.
Саме риба (з овочами), а не ось та баночка за 400 грн із періодичною таблицею в кожній пігулці, яку вам порадив хтось зі знайомих. Перед кожним смаженням подумайте: а чи не можна це запекти? І запечіть. Замініть половину порції того, чим зібралися вечеряти, салатом зі свіжої капусти — так в організм точно потрапить клітковина. Замість чергової пачки печива чи цукерок купіть яблук, бананів, винограду… Ні, вони не нітратні й не «наколоті» хімією, просто добре помийте. Оберіть замість пухкої булки житній хліб із висівками, зернятками льону та соняшника, на другий чи третій раз вам точно сподобається. Зупиніться в м’ясному відділі, відкрийте калькулятор і порахуйте, на скільки ваша улюблена ковбаса дорожча за звичайне свіже м’ясо. Придбайте йодовану сіль і спробуйте якось не посолити нею яєчню. Покладіть сьогодні в чай на одну ложку цукру менше. Меду теж не треба — це той самий цукор. Утамуйте спрагу чистою водою замість магазинного соку чи солодкої газованої. Не хочеться? То, може, і спраги немає?
Читайте також: Олександр Лінчевський: «Найбагатші люди виходять на демонстрації проти МОЗ»
Відшукайте нарешті зручні кросівки й вийдіть на стадіон у дворі, а раптом захочеться пробігтися? Завантажте застосунок для бігу, встановіть таймер на 10, 15, 20 хвилин — і вас уже не зупинити. Коли повторите це двічі, тричі — захочеться звершень, особистих рекордів. Не можете бігати — робіть гімнастику, присідайте, просто ходіть. Подумайте, що це інвестиція у вас майбутніх, у кілька (десятків) додаткових років життя. Їсти просту їжу, зменшити шкідливі впливи, рухатися — це саме той доступний і дешевий секрет довголіття «без sms і реєстрації».