Моніторинг було спрямовано на дослідження якості впровадження та розвитку двох базових інструментів електронного урядування: офіційні веб-сайти та система електронного документообігу органів місцевого самоврядування 100 найбільших міст України.
Оцінка веб-сайтів здійснювалася за 83-ма показниками, що відображали рівень інформаційної наповненості сайтів, наявність інструментів для зворотного зв’язку та надання послуг, зручність веб-сайтів у користуванні, оперативність оновлення інформації.
«Якщо інформаційна наповненість загалом на достатньому рівні, то використання інструментів зворотного зв’язку та надання послуг на більшості проаналізованих сайтів перебуває на надзвичайно низькому рівні – лише 10 із 100 міст отримали більше половини балів від максимально можливого, системи електронних звернень, на більшості сайтів реалізовано лише 2-3 інструменти із 23 зазначених в методології моніторингу», – зазначив Олег Левченко, виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку».
З метою оцінки рівня впровадження системи електронного документообігу в містах України до міських рад будо направлено запити стосовно наявності та використання системи е-документообігу в діяльності ОМС. Міські ради 8-ми міст відповідь на запит не надали, ще 2 міста відмовилися надавати інформацію щодо функціонування системи внутрішнього електронного документообігу у відповідних органах місцевого самоврядування.
«Загалом, дослідження показало, що загальний рівень впровадження та розвитку системи електронного урядування в органах місцевого самоврядування залишається достатньо низьким. Лише третина міст використовує систему електронного документообігу, проте навіть в цих містах система не використовується в повній мірі і застосовується переважно з метою реєстрації звернень громадян, внутрішньої, вхідної та вихідної документації. Лише в 4-х містах 100% працівників задіяні у системі внутрішнього е-документообігу. В більшості органів місцевого самоврядування не використовується електронний цифровий підпис», – зазначив Левченко.
Як зазначив експерт, часто успіх розвитку тих чи інших інструментів тримається на ентузіазмі 2-3 людей.
«Дослідження показало, що немає чіткої кореляції між величиною міста та якістю впроваджуваних інструментів, на верхніх позиціях опинилися далеко не найбільші за величиною міста. Успіх залежить скоріше від бажання працювати в напрямку зростання прозорості, відкритості, спрощення взаємовідносин з громадою та зростання якості послуг, що надаються органами влади», – зазначив він.
Представник ГО «Інститут громадянського суспільства» Сергій Корчинський відзначив позитивні тенденції: зростає рівень наповненості, з’являються нові інструменти, такі як он-лайн-приймальні, можливість сплатити за комунальні послуги он-лайн тощо, проте, за його словами, болючим питанням для багатьох органів місцевого самоврядування залишається оприлюднення окремих документів – частина з них зовсім відсутня, інші – не завантажуються або створюються в незручному форматі, важкодоступні через відсутність системи пошуку на сайті.
«Одна з функцій системи електронного урядування – формування довіри між владою та громадою, коли громадянин може чітко побачити, як рухається його звернення, як працює орган влади, це сприяє зростанню довіри, коли ж, приміром, частина інформації на сайті доступна, інша – відсутня або її досить важко знайти, виникає відчуття, що від людей щось приховують і довіра поступово зникає», – зазначила Тетяна Бойко, представник Громадянської мережі ОПОРА.
Моніторинг був здійснений коаліцією неурядових організацій: ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», Асоціація міст України, ГО «Інститут громадянського суспільства», Transparency International Україна, Громадянська мережа ОПОРА, Асоціація «Міста електронного врядування України»та Національним центром електронного урядування за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Міжнародної неурядової неприбуткової організації «Інститут глобальних трансформацій».
Як повідомлялось, сайт МЗС визнали одним з найменш інформативних.
Читайте також: Електронна демократія