26 жовтня у Грузії відбулися парламентські вибори. За даними Центральної виборчої комісії, з результатом у 53,9 % голосів перемогла партія «Грузинська мрія», яка досі перебувала при владі і відома своєю проросійською позицією. Тим часом опозиційна «Коаліція за зміни» отримала 11 %, коаліція «Сильна Грузія» — 8,8 %, «Єдність — Національний рух» — 10,1 % та «Гахарія — за Грузію» — 7,7 % голосів.
Грузинська опозиція вже заявила, що не визнає результатів виборів через масштабні фальсифікації. Так, наприклад, виконавча директорка Transparency International Georgia Ека Гігаурі опублікувала відео вкидання бюлетенів на 69 дільниці у Марнеулі, регіон Квемо Картлі.
«Всі бачили відео, де пачками засовують бюлетені у скриньки. Але тут історія набагато цікавіша. Це зроблено на великій дільниці в Марнеулі, де голосують етнічні азербайджанці і переважно за опозицію. Оцим впихуванням бюлетенів під запис було досягнуто цілком конкретної мети. Результат на цій дільниці скасовано. Голоси проти влади пішли у смітник. От і все», — написав історик і журналіст Вахтанг Кіпіані.
Як заявили міжнародні спостерігачі, парламентські вибори у Грузії були затьмарені вкоріненою поляризацією та занепокоєнням щодо нещодавно прийнятого законодавства та його впливу на основні свободи і громадянське суспільство, а також риторикою кампанії, яка викликала розбіжності, і численними повідомленнями про тиск на виборців.
«Ми стали свідками і жертвами російської спецоперації»
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала ці вибори «російськими» та охарактеризувала їх як «нову форму гібридної війни, випробуваної на грузинському народові».
«Це була тотальна фальсифікація і конфіскація ваших голосів. Використовували всі методи, які ми бачили у різних країнах. Крім того, застосовували технології відбілювання фальсифікації. Ніколи такого не було. Ми стали свідками і жертвами російської спецоперації, гібридної війни, яка велася проти нашого народу, проти нашої країни», — заявила президентка, яку цитує «Ехо Кавказу».
Зурабішвілі також додала, що визнати ці вибори означає те саме, що «визнати входження сюди Росії, підпорядкування Грузії Росії».
«Я приїхала в країну не для цього. Наші предки не для цього жили, і ми цього не приймемо. Ніхто не може забрати у Грузії європейське майбутнє», — каже вона.
Спільну заяву про те, що голосування не було «ані вільним, ані справедливим», підписали більше десятка європейських і канадських політиків, зокрема голови парламентських комітетів закордонних справ Німеччини, Литви, Ірландії та України, пише Politico.
Голова Європейської ради Шарль Мішель закликав грузинську владу провести розслідування щодо порушень на парламентських виборах та повідомив, що планує внести питання щодо Грузії до порядку денного неформального засідання Європейської ради, яке відбудеться 8 листопада у Будапешті.
«Ми повторюємо заклик ЄС до керівництва Грузії продемонструвати свою тверду відданість курсу країни на вступ до ЄС, що також відповідає висновкам, зробленим у червні та жовтні цього року Європейською комісією», — заявив він.
Тим часом, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже анонсував візит до Грузії та привітав «Грузинську мрію» з їхньою «переконливою перемогою» ще до того, як результати виборів були опубліковані.
«Екзистенційне» голосування Грузії
Видання The New York Times зазначає, що невизнання результатів та заклики до протестів можуть створити «основу для політичної кризи», яка може ще більше поляризувати боротьбу між прозахідною опозицією та правлячою партією.
«Нинішня нестабільна ситуація в країні, ймовірно, нагадує наслідки попередніх парламентських виборів 2020 року, коли опозиція відмовилася визнати результати і бойкотувала засідання нового парламенту протягом більше п’яти місяців. Криза закінчилася після того, як переговори між правлячою партією та опозицією за посередництва чиновників ЄС завершилися угодою, що дозволила вийти з глухого кута. Однак цього разу ставки вищі, оскільки правляча партія пообіцяла використати перемогу для того, щоб оголосити поза законом своїх опонентів, Об’єднаний національний рух і те, що він називає групами-сателітами, які віддають перевагу Заходу», — зазначають журналісти.
Напередодні голосування аналітики та експерти називали його «екзистенційним», ключовим у тривалій боротьбі Грузії між приєднанням до Заходу та поверненням в орбіту Москви, вибором між демократією та авторитаризмом.
«Ми не просто голосуємо за партію. Ми голосуємо, щоб побачити, чи буде у нас демократія у Грузії, яка добре функціонуватиме, або принаймні перспектива її побудови», — заявляла виданню The Washington Post політична аналітикиня Грузинського інституту політики Ніно Самхарадзе.
Як зазначає у коментарі Тижню керівник регіональних програм Грузинського Центру стратегічного аналізу (GSAC), грузинський політолог Гела Васадзе, на цих виборах немає «чорних лебедів» — несподіваних подій — а тому можливо все: від нормальної демократичної передачі влади до революційного сценарію.
«Але революція це дуже крайній сценарій, який можливий або в разі кричущих фальсифікацій, або у разі небажання влади визнавати свою поразку. Між двома крайніми сценаріями є безліч варіантів», — каже він.
За словами експерта, справжня проблема цих виборів полягає у тому, що стратегічно це відкритий розворот зовнішньополітичного курсу Грузії у бік «чумного бараку руского міра».
«Закони, ухвалені нашим парламентом за останні півроку у режимі скаженого принтера, не що інше як юридичне оформлення переходу у цей чумний барак. Цей перехід кепський сам по собі, але коли тебе туди затягують всупереч твоїй волі, це вже не лізе в жодні ворота. Так ось на цих виборах так чи інакше вирішували, підемо ми туди з власної волі чи все-таки упремося», — зазначає Гела Васадзе.
Він відзначає, що далеко не всі, хто голосував за «Грузинську мрію», є прихильниками «руского міра».
«Ба більше, ризикну припустити, що переважна більшість є його противниками, просто вони сподіваються, що пронесе, і неприємностей із владою, за сумісництвом із роботодавцями, вдасться уникнути. А ось, що абсолютно точно, так це те, що ті, хто голосував за опозицію, не хочуть у чумний барак. І за нашими відчуттями (екзит-полами зокрема) нас більшість, незважаючи на те, що ЦВК стверджує протилежне. Переконайте нас, що ми не праві, дайте провести незалежний аудит виборів. За всіх інших обставин, якби не йшлося про долю країни, на всі ті порушення, а ці самі порушення були в нас завжди (або майже завжди), можна було б закрити очі, але нині інші часи», — переконаний експерт.
Тим часом, президентка Зурабішвілі закликає жителів Грузії боротися за свій голос та прийти сьогодні ввечері на площу Руставелі.
«Подивимося, але влада все одно скаже, що мало, незважаючи на те, скільки б людей не прийшло», — відповідає Гела Васадзе Тижню на питання про те, наскільки масштабними можуть бути ці протести. Тож залишається сподіватися, що Грузії цього разу таки вдасться вирватися з російських тенет.