Російський капітал є надзвичайно агресивним. Державно-монополістичний капіталізм Росії та Китаю – найагресивніші в світі. Вони нагнали страху на весь світ: у Європі вже застосовують запобіжні заходи, аби російський капітал не поглинав підприємства. На це звернув увагу президент Української асоціації економістів-міжнародників, доктор економічних наук, професор кафедри світового господарства й міжнародних економічних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка Антон Філіпенко, коментуючи можливі плюси та мінуси економічного співробітництва з Росією.
«Тож я б застеріг: якщо будуть перейдені межі участі російського капіталу в фінансовій, промисловій, аграрній галузях, це буде дуже небезпечно. І критерії зовнішньоекономічної безпеки мають дотримуватися в кожній угоді, яка зараз приймається. Тому що без цього ми матимемо загрози, – зазначив у газеті «День» Філіпенко.
Крім того, за його словами, Росія позиціонує себе винятково як країна-імперія. А це треба мати на увазі… Росія вирішує свої політичні завдання, показуючи, що Україна залишається сферою її впливу.
«Та й коли ми об’єднуємо наші застарілі, технологічно нерозвинуті економіки, ніякої синергії не відбудеться. Як кажуть, якщо об’єднати два інваліда, чемпіона не вийде. Тобто в багатьох напрямках ми консервуємо нашу технологічну відсталість. І будемо перебувати на тих же рубежах, що й зараз, якщо будемо орієнтуватися винятково на взаємну співпрацю», – наголосив експерт.
Президент «Центру ринкових реформ» Володимир Лановий висловив думку, що домовленості, досягнуті під час візиту Медведєва, неоднозначні за своєю значущістю для економіки України. Так, зниження ціни на газ – безумовний позитив для більшості вітчизняних галузей, багато з яких протягом останнього року практично не отримували прибутку (хіміки, металурги). З іншого боку, задуми з об’єднанням певних українсько-російських державних управлінських систем дуже суперечливі, і не містять під собою економічного грунту.
«Об’єднання управлінських систем тільки збільшує чисельність управлінського апарату й бюрократію, а нових виробничих потужностей не створюється. Тому це недоцільно робити. До того ж аргументом на користь останньої тези виступає й те, що об’єднання таких систем повністю суперечить ринковому розвитку країни. Бо після об’єднання окремо взяті підприємства вже не зможуть окремо конкурувати на світових чи європейських ринках, вони повинні будуть прислухатися до свого партнера, а це не завжди вигідно для країни. Адже геополітичні чинники ніхто не скасовував», – сказав Лановий