За словами Теймура Багірова – голови групи радників віце-прем’єра Сергія Тігіпка – у випадку форс-мажорних обставин в країні доведеться приймати додаткові нормативні акти.
Таку необхідність не виключає і перший заступник голови правління «Укргазбанку» Станіслав Шлапак. А директор Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Олексій Ткаченко вважає, що зробити це буде (за потреби) цілком можливо.
Серед суперечливих норм згаданого закону глава правління «Укрсоцбанку» Борис Тимонькин називає критерії проблемності банків, зокрема, зниження власного капіталу на 10% впродовж місяця.
За словами банкіра, відповідно до таких норм під час спалаху кризи чи не половина учасників ринку може бути визнана проблемними. Причому навіть в умовах стабільності це не зовсім коректно по відношенню до тих фінустанов, які сумлінно формують резерви під неякісні кредити.
Як наголосив старший фінансовий спеціаліст представництва Світового банку в Україні Анжела Пригожина, щоб закон запрацював хоча б у нинішньому вигляді, потрібно ще допрацювати нормативно-правову базу НБУ, належно підготувати кадри Фонду, укласти угоду про співпрацю між НБУ і ФГВФО. У свою чергу СБ готовий надавати технічну допомогу в цих процесах.
Радник ліквідатора «Укрпромбанку» Ігор Власюк додав, щоважливим елементом підвищення якості ліквідації неплатоспроможних банків було б закриття численних законодавчих лазівок, які дозволяють несумлінним позичальникам ухилятися від виконання своїх зобов’язань, а також підвищення якості роботи, зокрема, виконавчої служби.
Як повідомлялось, закон про систему гарантування вкладів фізосіб Верховна Рада прийняла в цілому у лютому.
Зігдно з законом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконуватиме функції і повноваження, які дозволяють йому паралельно з Нацбанком здійснювати правове регулювання в банківській системі.
Також до повноважень фонду віднесено виведення неплатоспроможних банків з ринку.