«Візова лібералізація між Європейським Союзом та країнами Східного партнерства – це політичний та технічний процес. Оскільки візова політика прагне попередити необмежену та небажану міграцію та діяльність міжнародної організованої злочинності, безвізовий режим надається країнам, що вважаються безпечними, які ґарантують безпеку та громадський порядок і не вважаються потенційним джерелом нелегальних мігрантів чи шукачів політичного притулку. Тому візова лібералізація вимагає запровадження низки критеріїв у кількох сферах політики», – зазначають автори дослідження.
Згадані критерії охоплюють низку сфер, поділених на чотири блоки.
Згідно з дослідженням, Україна має проблеми з виконанням першого блоку під назвою «Безпека документації, включно з біометричними паспортами».
«Загалом система персоналізації та дистрибуції документів відповідає європейським стандартам, хоча деякі проблеми все ж таки існують: чинне законодавство вимагає модернізації, існує занепокоєння недостатнім рівнем прозорості та корупцією, пов’язаними із монополією комерційного консорціуму ЄДАПС, що відповідає за виробництво документів. Україна не звітує перед Інтерполом про втрачені та викрадені паспорти громадян, оскільки не уклала відповідної угоди», – йдеться в Індексі.
Другий блок – «Нелегальна міграція, включно з повернення мігрантів на батьківщину» – передбачає реформування прикордонного контролю, міграційного менеджменту та порядку надання політичного притулку.
Реформа прикордонного контролю характеризується в Індексі радше позитивно: «План співробітництва між Україною та Європейською аґенцією прикордонного менеджменту та кооперації (FRONTEX) на 2010-2012 роки ефективно виконано, Україна взяла участь у спільних проектах, підготовці звітів та регулярно обмінювалася інформацією з FRONTEX».
Тоді як міграційний менеджмент, як зазначають автори дослідження, потребує подальших змін. «Введення в дію правових рамок міграційного менеджменту досі триває. Хоча адміністративні структури у цій галузі відповідають стандартам, співпраця між окремими аґенціями недостатня… Україна регулярно оновлювала міграційний профіль, але створення Системи менеджменту міграційних потоків (уніфікована база даних), все ще перебуває на початковій стадії», – йдеться в Індексі.
Водночас порядок надання політичного притулку, поки що надто мало розвинений, аби давати оцінку його реформам, відзначають автори дослідження.
Третій блок – «Громадська безпека та порядок» – відзначається частковою невідповідністю чинного законодавства європейським стандартам та недостатнім рівнем співробітництва між окремими аґенціями.
Останній блок, який передбачає ґарантування базових прав людини (свободи пересування та недискримінації), потребує, згідно з даними Індексу, поправок до чинного законодавства: «… не забезпечено комплексність законодавства проти дискримінації, тому права деяких суспільних груп перебувають під загрозою. Тренінги, спрямовані на подолання дискримінації для посадовців у галузях правозастосування, прокурорів, суддів та ін. ще не створені – через відсутність законів, які врегульовували б цей аспект».
Загалом, згідно з Індексом, найкращий результат Україна має у сфері законодавства із захисту даних (10), найгірший – у сфері впровадження документації європейського зразка. До успішних галузей реформ також належить законодавство щодо прикордонного контролю, боротьби з організованою злочинністю та недискримінації. В цілому створення необхідних для візової лібералізації законів в Україні поки що відзначається значно більшим прогресом, аніж його застосування, резюмують автори дослідження.