«У той час, як позиція Росії з плином часу трохи пом’якшилась, запуск Східного партнерства дав потужний поштовх для переосмислення її стратегії щодо «близького зарубіжжя». І це проявляється не лише у Митному союзі, а і в опозиції Росії до нової угоди про асоціацію (між Україною і ЄС – Ред.). Це також проявляється у нормативній конкуренції за Україну, яка до недавнього часу розглядалась як регіональний лідер з точки зору інтеграції в ЄС», – пишуть експерти.
Експерти задаються питанням, як далеко може піти Росія у «покаранні» України за покращення зв’язків з ЄС та укладення угоди про вільну торгівлю з Європою?
«Заходи, які Росія могла би ввести лежать в діапазоні від застосування антидемпінгових тарифів та обмеження імпорту української продукції через застосування фіто-санітарних стандартів до зменшення квот для сталевих труб, які є ключовим українським імпортом», – пишуть Драгнєва та Волчук.
Втім вони зауважують, що офіційний вступ Росії до СОТ накладе обмеження на застосування цих заходів.
«Вступ у СОТ не дасть Росії застосувати певні каральні заходи в галузі торгівлі, а Україна як чинний член СОТ може вдатися до інституційних механізмів для відповіді на політично мотивовані санкції (як це було навесні 2012 року щодо деяких нових санкцій на сири). Втім Росія може також застосувати поза правові заходи, які протирічать правилам СОТ», – підкреслюють експерти.