«Знаєте, скільки у нас було засідань суду присяжних протягом чотирьох чи п’яти років дії нового КПК? Три засідання! Тобто, це є незвична справа для нас, її не можна отак просто ввести. Це є незвична для нас концепція. Треба готувати суть: прокурорів, адвокатів – всіх. Тобто, це, насправді, проблемне питання, тому що це дійсно несе в собі такі величезні зміни», – наголосив довгостроковий консультант проектів Ради Європи, екс-прокурор Грузії Ерік Сванідзе .
Він підкреслив, що грузинські органи влади дуже хотіли запровадити суд присяжних.
«Я був одним із тих, хто писав звіт, хто казав: «Хлопці, не все так просто». І, на щастя, вони взяли це до уваги. І це дійсно складно», – зазначив експерт.
У свою чергу, професор кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету університету Комплутенсе в Мадриді (Іспанія) Лорена Бахмайєр Вінтер зауважила, що, насправді, є дуже обмежені можливості застосування суду присяжних.
«Суд присяжних відіграє дуже важливу роль у тому, як змоделювати сучасну систему кримінальної юстиції, тож його треба розглядати, як можливість посилення системи. Ми, можливо, будемо виступати за таку систему. Я особисто, наприклад, вважаю, що треба розширювати можливості застосування суду присяжних, особливо, в країнах молодої демократії. Але європейські стандарти не вимагають того, щоби існувала певна модель юстиції. Кожна країна абсолютно вільна вибирати свою систему: чи хочуть вони мати суд присяжних, чи не хочуть. Чи вони хочуть мати змішану систему. Отож, ми можемо запропонувати щось, що буде найкращим з моєї, особистої точки зору, що можна було би порадити певній країні, але не від імені Ради Європи, де немає чіткого положення, наприклад, або чіткої конвенції, в якій рекомендується саме це, як єдиний правильний шлях», – пояснила вона.
«Думаю, що я, напевно, єдина людина в цій кімнаті, яка взагалі брала участь у засіданнях суду присяжних. Отож, у мене є певні підстави виступати. Я думаю, що ця система працює, в Англії. Але вона вимагає дуже складної організації. Це – непросто. Потрібно бути певними, наприклад, що присяжні ніяким чином не пов’язані з підзахисним. І тут є серйозні проблеми, коли раптом такі речі стають відомими. Бувають ситуації, в яких на присяжних може чинитися тиск. Треба мати механізми захисту. Це складна річ. Я не хочу сказати, що цього не треба запроваджувати, але робити це в той самий момент, коли ви стільки інших змін впроваджуєте в життя, можливо, це було би не найрозумнішим підходом», – заявив колишній головний прокурор Ірландії Джеймс Гамільтон.
«Але не треба не розглядати це як можливість на майбутнє», – наголосив він.