Серед найкритичніших проблем НАНУ – втрата наукових установ Криму та Донбасу, старіння кадрів академії та загальне ставлення вітчизняних керманичів до української науки. Про це йдеться в матеріалі "Українського тижня" "Наукова фантастика".
Так, серйозного удару НАНУ зазнала з анексією Криму та бойовими діями на Донбасі. Академічні наукові установи АРК втрачено. Гроші на їх фінансування повернені до держбюджету. Інститути зі Сходу переведені на території, контрольовані Українською державою.
"Якщо науковим працівникам вдалося виїхати із зони конфлікту, то матеріальні бази вивезти не вдалося: ботанічний сад евакуювати неможливо, а для транспортування на неокуповану територію точних приладів потрібні були як специфічні технічні умови, так і матеріальні ресурси та зелений коридор на блокпостах як по один, так і по другий бік лінії фронту, чого не було", – зазначають журналісти "Тижня".
Читайте також: Максим Стріха: наука в Україні коштує менше 5 млрд гривень, це – копійки
Крім того, за даними "Тижня", нинішня Верховна Рада – перша в історії незалежної України, в якій абсолютно немає представників НАНУ.
"Був період, коли престижним бачилося, щоб у списку тієї чи тієї партії фігурували відомі вчені. Вони були народними депутатами, входили до колегій міністерств, відстоювали певні позиції, консультували з наукового погляду в процесі ухвалення рішень", – йдеться у матеріалі.
Більше того, українські науковці абсолютно не репрезентовані у складі нинішньої РНБО.
Ще однією з найкритичніших проблем української академічної науки є її омолодження. Згідно зі звітом про діяльність НАНУ у 2013 році, середній вік наукових працівників становив 51,3 року, докторів наук – 63,4 року, кандидатів – 51,1 року, зазначається в тексті.
Повний текст матеріалу читайте в черговому числі "Українського тижня" (№5).