Як свідчать дослідження за попередні роки голосування в Генеральній Асамблеї ООН та Раді безпеки починаючи з 2008 року було переважно ворожим середовищем для західних дипломатів. Росія, Китай та країни, що розвиваються просувають звичні резолюції, що підривають західні принципи прав людини.
З 2008 року ECFR підраховує рівень «збігу голосування», що означає підтримку державами, що не входять в ЄС, європейських позицій з прав людини в Генеральній Асамблеї. Результати цього року засвідчили, що проєвропейські резолюції мали 38% підтримки, тоді як Китай і Росія – 65%. Для порівняння результати в 2010-2011 роках були 44% і 60% відповідно. Найбільше підтримку своїх позицій ЄС та США цього року отримали завдяки голосуванню за численні резолюції щодо Сирії тоді як Китай та Росія таким рішенням переважно протистояли.
На думку аналітиків центру, саме позиція Китаю і Росії заважають та ускладнюють роботу основних органів ООН та стають на заваді просуванню західного порядку денного щодо прав людини.
«Найтривожнішим є те, що Китай та Росія, здається, готові до піти на значні втрати в репутації в ООН. Впродовж всієї кризи (суперечок щодо прийняття резолюції по Сирії – Ред.) європейські чиновники сподівалися, що в певний момент Москва і Пекін «побачили сенс» в (вирішенні питання – Ред.) Сирії. Були надії, що Китай, заклопотаний потенційною втратою важливих друзів та постачальників енергоресурсів на Близькому Сході, піде на розрив відносин з Росією. У приватних бесідах деякі західні дипломати зазначають, що китайці принаймні переконали росіян пом’якшити свої позиції.
Зважаючи на цей обструкціонізм європейці та США використовують всі доступні дипломатичні канали для підтримання тиску на Москву та Пекін. А серію резолюцій в Генеральній Асамблеї та Раді безпеки було в значній мірі призначено для того, щоб присоромити Росію і Китай.
За останній рік свої позиції щодо Сирії змінили Індія, Бразилія та Південна Африка, але не Китай та Росія», – йдеться в дослідженні.
На думку авторів звіту, незмінність та безкомпромісність позицій Китаю та Росії можна пояснити трьома причинами.
«По-перше, Китай та Росія скоріш за все зробили висновок, що західні держави нині так глибоко залучені у вирішення сирійської кризи в рамках ООН, що підтримуватимуть дипломатію за будь-яку ціну. По-друге, китайці та росіяни, можливо, побоюються, що прояв слабкості перед обличчям критики з боку Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки може підірвати їх авторитет в Раді Безпеки. (Врешті-решт США постійно стикається та ігнорує критику з боку органів ООН за підтримку Ізраїлю). Нарешті обидві країни, можливо, просто прийшли до висновку, що збиток для репутації не був надто значний, а тому вони можуть собі дозволити просто відмахнутися від атак», – пишуть експерти The European Council on Foreign Relations.