Україна ймовірно підпише угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі, що ж стосується Молдови та Грузії, то з ними це ймовірно станеться наприкінці 2014 року.
«Віднині і до того часу вони будуть вразливим до зовнішнього тиску – дипломатичного, комерційного чи пов’язаного із енергетикою – метою якого буде зрив підписання угоди», – вважають експерти
Вони переконані, що питання полягає у тому, «як довго Молдова та Грузія – дві вразливі, маленькі та бідні держави, розколоті політикою розбіжностей та конфліктами – будуть спроможні протистояти стійкому зовнішньому тиску на їхній зовнішньополітичний та економічний вибір».
«Зважаючи на цей контекст дилемою для ЄС є втримати порядок денний асоціації «в колії», не втягуючись у гру з перетягування каната із Росією». З цією метою ЄС може розглянути питання про започаткування проміжного «пакету солідарності», – пишуть Дреєр і Попеску.
Такий «пакет» включатиме у себе певний ряд поступок цим країнам, який би ще більше утверджував їхнє прагнення європейської інтеграції.
На думку експертів, «візова лібералізація – це єдиний найсильніший політична винагорода, яку ЄС може запропонувати для своїх східних партнерів». Проте не єдина. Інший можливий метод дії – застосування найбільш привабливих положень угоди про зону вільної торгівлі.
«Зобов’язання ЄС щодо фінансової підтримки, що існують можуть бути застосовані наперед, а фонди оплачено як тільки це буде можливо для покращення здатності цих країн отримати вигоди від угоди про зону вільної торгівлі», – вважають експерти.
Крім того, ЄС повинен сприяти у підвищені енергетичної інтеграції цих країн до ЄС. «Якщо б Україна була спроможною і далі підвищувати споживання газу із ЄС, вона б зменшила свою залежність від Газпрому та диверсифікувала б свою енергетику», – зазначають вони.
Ці держави також повинні вирішувати свої торговельні суперечки із Росією у СОТ.
«Основними принципами СОТ є те, що її члени не можуть довільно змінювати торговельні плани. Якщо країна порушила принципи СОТ, то інша країна може застосувати до цієї санкції», – вважають Попеску та Дреєр.