Він пояснив, що у 1990-х Україна активно торгувала залишками радянського військового минулого. Тоді, наприклад, БТР за $100 тис. треба було лише його перефарбувати.
«Зараз на такому «бізнесі» багато не заробиш – не ті залишки. Україна продає Іраку партію нових БТР-4, які потрібно робити практично з нуля. Коштує машина понад $1 млн, але є великий ризик, що в підсумку рентабельність угоди для виробників не перевищить 10%. У найкращому разі», – вважає Згурець.
На його думку, це характерно для всієї нашої оборонної промисловості, оскільки нові вітчизняні зразки озброєння мають низьку рентабельність через величезні первинні витрати на розгортання їх серійного виробництва.
«З продуктивністю ще гірше. В українській оборонній промисловості до роботи на «живих» підприємствах залучено близько 120 тис. фахівців. За $1,2 млрд доходу від експорту зброї 2010 року на кожного працівника припало до $10 тис. товарного виробітку», – підкреслив експерт.
Для порівняння. В Ізраїлі основними експортерами озброєнь є дві компанії: приватна Elbit Systems і державна IAI. Працюють у них 27 тис. осіб. У 2009-му дохід цих підприємств від експортних військових замовлень становив $5,6 млрд – понад $200 тис. на одного працівника. Схожі показники і в основних виробників військової техніки в Європі.
Детальніше про проблеми вітчизняного ОПК, читайте в журналі «Український тиждень» №13 (178).