За його словами, майже всі сайти новин, які продукують власний інформаційний конвент, «тобто ті, хто не має 100% копіпасту – підпадають під визначення «діяльність інформаційних агентств»».
«Це означає, що вони зобов‘язані зареєструватись, як інформаційне агенство. Інакше їх діяльність як суб‘єкта підприємництва можуть припинити, або ж можуть зобов‘язати провайдерів припинити доступ до сайту видання як такого, що порушує законодавство. Але навіть, якщо видання зареєструється як інформаційне агентство, в нього можуть анулювати ліцензію, а це означає його зупинку до отримання нової ліцензії. Для новинарного ЗМІ – це фактично кінець діяльності», – наголошує експерт.
За його словами, закон про наклеп може торкнутися 2-3 мільйонів українців.
«Думаю, що 15-20% українців у соцмережах ВКонтакте та Facebook закон про наклеп і екстремістську діяльність точно торкнеться. А це мова про 2-3 мільйони українців», – наголошує Саваневський.
Щодо положення про обов'язок операторів і провайдерів телекомунікацій на підставі рішення комісії здійснювати обмеження доступу своїх абонентів до таких сайтів, Саваневський наголошує, що подібний досвід використовується в інших країнах.
«Провайдери в багатьох країнах зобов‘язані ставити обладнання для можливості доступу спецслужб до каналів, але я вперше чую, щоб таке обладнання зобов‘язували ставити за кошти самих провайдерів. Держава повинна надавати таке обладнання. Така норма закону в нас досі діє. Провайдер лише повинен за свій кошт здійснити процедуру його підключення. Новий закон зобовязує і підключення, і придбання обладнання за кошт провайдера», – вважає Саваневський.
На думку експерта, в межах нинішніх українських реалій немає жодного варіанту протистояння цьому тиску в правовому полі.
«Тому єдиний шлях – недопущення підписання цього закону президентом», – наголошує експерт.
Як повідомлялось, в Україні введено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність. Відповідні норми містяться в законі № 3879 (авторства депутатів Партії регіонів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника), прийнятому на останньому засіданні третьої сесії Верховної Ради у четвер, 16 січня.