«Українська держава, з наявною структурою, очевидно є недієвою. Вона претендує на унітарність та централізованість, однак їй бракує здатності бути унітарною та централізованою. Результатом є султанат Януковича: ієрархічно організований та високо централізований спосіб правління, що нездатен підмести сніг на вулицях Києва», – пише Мотиль.
Він відзначає, що раніше політики Партії регіонів стверджували, що підґрунтям для успішного функціонування української держави могла б стати децентралізація влади та розподіл її між регіонами. Однак, зазначає Мотиль, «як тільки вони захопили владу у Києві та зрозуміли, що централізація є найкоротшим шляхом для збільшення власного багатства, їх прагнення до децентралізації вийшли у вікно, а Янукович-регіонал став Януковичем-султаном».
Втім, аналітик вважає такий стан речей радше типовою тенденцією: «[…] централізація не є якимось типово українським імпульсом. Самі по собі, більшість держав у більшості випадків концентрують владу». Протилежну ж ситуацію Мотиль розглядає як кризове явище: «Якщо децентралізація виникає, вона зазвичай є наслідком якоїсь великої кризи, коли порушення наявного ладу можуть просто мати місце, а можуть – видаватися винятковою нагодою, – і радикальні рішення здаються прийнятними».
Мотиль наголошує: децентралізація держави не обов’язково означатиме, що уряд одразу стане відповідальним та демократичним. Він виділяє п’ять ефектів, які, на його думку, матиме децентралізація.
«По-перше, незважаючи на те, що локальні посадовці зможуть і надалі викрадати державне майно, вони не зможуть красти стільки ж, як і раніше, адже локальні можливості для розкрадання є значно меншими. По-друге, місцеві авторитети, можливо, матимуть більше мотивації для здійснення нововведень на тій території, де вони самі є краще знаними», – пише Мотиль.
По-третє, відзначає він, «регіональні політики повинні будуть спиратися на малоефективну та обмежену в ресурсах локальну поліцію, у зв’язку з чим застосування примусу перестане бути для них доступною опцією».
Крім того, вказує експерт, місцеві посадовці будуть зацікавлені у покращенні умов життя у власному оточенні. «І по-п’яте, якщо локальні політики отримають більше влади, вони вже не зможуть винуватити центр у своїх помилках», – вважає Мотиль.
Разом з цим, додає він, місцеве населення матиме більше впливу на своїх політиків.
На думку Мотиля, головною перешкодою на шляху децентралізації є захоплений центральними політичними авторитетами Київ: «Для сім’ї Януковича відмова від влади означає вчинення політичного та економічного суїциду. Шанси на те, що вони розглядатимуть таку альтернативу, можуть виникнути лише у випадку великої кризи, що притисне їх до стіни». Іншою перепоною є побоювання сепаратизму, що панує поміж українськими політиками. Мотиль вважає такі страхи перебільшеними. На його думку, вони пов’язані з тим, що розпад України вивів би багатьох українських політиків поза межі політичної гри, позбавивши їх впливу.
«Незалежно від можливого рішення хвороб України – децентралізації, сепаратизму, демократії, верховенства права, ринкових відносин – єдиною найбільш важливою перешкодою будь-якого виду змін є Партія регіонів. Якщо регіонали відійдуть від ведення політики, Україна матиме шанс. Якщо вони затримаються надовго, країна в кращому випадку буде приреченою до стагнації», – резюмує Мотиль.