За словами Гончара, Росія обрала для цього два об’єкти впливу – Україну і Білорусь.
«В Росії – вибори. Це головне питання. Обом кандидатам (Дмитру Медвєдєву та Володимиру Путіну – Ред.) потрібна так звана «історія успіху». От вони і вибрали два об’єкти впливу, на яких вони продемонструють своїм виборцям ефективність, успішність політики Росії, зокрема, в енергетиці. Це – Білорусь і Україна. Щодо Білорусі, то там практично все вийшло. Вона зробила в 2007 році перший крок, який привів її до теперішнього глухого кута. А те, що відбулося 2010 році, коли «бацька» кийками по голові побив своїх громадян, – поглибило проблему. І тоді практично Білорусь віддала 50% акцій «Бєлтрансгазу». Українська ж ситуація перебуває в стані білоруської 2007 року. Однак, від України вимагають не 50%, а «все і зразу», – стверджує Гончар.
Водночас, за уточненнями експерта, нинішня влада опирається пропозиції Росії не через патріотичність, а для захисту інтересів олігархічних угруповань України.
«Чому так опирається нинішня владна команда? Не тому, що вона така патріотична і мислить категоріями національних інтересів, а тому, що газотранспортна система України – це золотий ключик доступу активів провідних олігархічних угруповань. Влада – на службі олігархату. Тому, той, хто володіє чи оволодіє українською ГТС, через невеликий проміжок часу – максимум рік-два – заволодіє промисловими активами, які належать провідним олігархічним угрупованням. Це дуже просто робиться – через обмеження споживання газу. Після цього споживачі, тобто олігархи, самі прибіжать (до Газпрому – Ред.) і будуть домовлятися про певну ціну», – пояснив експерт.
На думку Гончара, процес переговорів України з Росією щодо газу може закінчитися після президентських виборів в Росії.
Раніше Гочар заявляв, що Росія та Україна не знайдуть компроміс під час «газових переговорів» найближчим часом, а свої важелі впливу Україна не зможе використати через відсутність солідарності країн ЄС до неї.