«Такі тенденції спостерігалися і місяць тому, і півроку… Це зумовлено значними борговими виплатами, негативним торгівельним сальдо, слабкою економічною динамікою, значними потребами бюджету для виконання тих зобов’язань, які взяла на себе влада. А довіра до національної валюти не є такою міцною, щоб вберегти українців від тих ризиків, які знову ж таки пов’язані з поточною економічною ситуацією в Україні і значною мірою з невизначеністю у майбутньому», – заявив економіст.
За його словами, ці та інші фактори спонукають населення залишатися значною мірою прибічниками долара, як засобу заощадження.
«А різного сорту обмеження на міжбанківських ринках, обов’язковий продаж частини виручки знервовує бізнес, тому запроваджуються деякі кроки, щоб мінімізувати ці ризики в тому числі через додатковий попит на долари», – додає експерт.
Юрчишин також зазначає, що ситуація може змінитися з певною визначеністю після саміту у Вільнюсі або у випадку порозуміння з Міжнародним валютним фондом.
«Співпраця з МВФ і підписання угоди про асоціацію з ЄС – дуже близькі питання, хоч формально розведені в різні площини. Слід розуміти, що якби з певної причини МВФ визнав зміни в Україні, то шанси на підписання угоди про асоціацію суттєво зросли б в Україні. І навпаки. Оскільки поки невідомі результати як перших, так і других переговорів, то невизначеність залишається», – переконаний експерт.
«Однак, не думаю, що зміни будуть суттєвими. Швидше за все, це продовжуватиметься до кінця року», – додав він.
«Хоча валютних шоків найближчі кілька місяці не буде. При чому це – наслідок адміністрування, яким влада втримує курс. Тобто курс поки не сильно зростатиме, бо є ресурси, що підтримуватимуть таку видиму стабільність», – зауважує Юрчишин.