Він розцінює санкції Митного союзу як один із важелів тиску на Україну.
«На додаток до військового тиску пішла хвиля економічного: підвищення цін на газ, а тепер ще й можливе блокування постачання нафтопродуктів. Москва розуміє, що ми забезпечуємо себе переважно за рахунок імпорту готових нафтопродуктів, адже своя нафтопереробка стоїть, бо зусиллями російських власників українських НПЗ наші заводи тепер нерентабельні. Основна частина – до 40% – імпортується з Білорусі, на яку РФ натисне для отримання бажаного ефекту», – вважає Гончар.
Він пригадує прецедент минулого року, «коли Мозирський НПЗ, основний постачальник в Україну, був закритий на місяць на ремонт». Тоді, зазначає Гончар, катастрофи не трапилося.
«Білоруські обсяги було заміщено іншими постачаннями: з Румунії, Литви. Якщо перекриють логістичний канал, можна імпортувати нафтопродукти через Польщу. Тобто цю загрозу ми здатні нейтралізувати», – вважає економіст.
Він не виключає, що можливі певні тимчасові цінові сплески, але не більше.
«Ситуація, ймовірно, стане проблемною, якщо ЧФ РФ влаштує блокаду українських портів чи якщо відбудеться інтервенція в південні області України (Херсонську, Миколаївську, Одеську), через яку перекриють шлях від моря. Тоді в нас залишиться лише західний напрямок, звідки можемо отримати нафтопродукти і не тільки. Ми повинні про це думати зараз», – наголошує Гончар.
Про це читайте у Михайла Гончара «Україна платить гігантську ціну за нерозуміння її політикумом азів економіки й безпеки» у № 12 «Українського тижня».