«Передусім, Україна, принаймні для себе, повинна перестати говорити, що це (міжнародна військова допомога – Ред.) – неможливо. Ми не просто маємо звертатись, ми маємо наполягати на цьому. Насамперед, це стосується країн-гарантів Будапештського меморандуму: Великобританії та Сполучених Штатів. Це ті країни, які дали Україні гарантії суверенітету та безпеки під час відмови від ядерної зброї», – заявив Мельник.
За його словами, є ще низка країн, до яких варто звернутися за повноцінною військовою допомогою.
«Крім названих двох країн, варто звертатися до головних партнерів. Насамперед – це Канада, балтійські країни, Польща. Хорватія сама проявила ініціативу», – зазначив Мельник.
Окрім того, експерт зауважив, що за українським законодавством держава може попросити навіть безпосередньої військової допомоги іноземних підрозділів.
«Внутрішнє законодавство України, воєнна доктрина – дозволяють звертатися за міжнародною військовою допомогою. Мова не лише про зброю. Україна може звернутися за наданням безпосередньої військової допомоги: від розвідувальної інформації, аж до, наприклад, підтримки авіацією чи нанесення ударів по угрупованнях терористів», – додав Мельник.
Водночас, на думку Мельника, Україні слід припинити озиратися у бік Росії під час прийняття рішень.
«Найважливіше, що Україна має просто прийняти для себе рішення, що ми далі не намагаємося нічого робити під гаслом «не спровокувати Росію». Звісно повинні бути консультації з іноземними партнерами, але навіть якщо під час цих консультацій не буде їхньої готовності, ніхто нам не забороняє звертатися. Адже ситуація, в якій ми опинилися, – загрожує незалежності держави, і тут вже треба відстоювати національні інтереси, а не лише намагатися задовольняти побажання наших партнерів. Українська дипломатія та президент повинні працювати у цьому напрямі, відкинувши усі побоювання спровокувати Росію», – сказав Мельник.
Нагадаємо, 29 серпня у адміністрації президента США заявили, що його країна готова надати Україні "нелетальну" військову допомогу, втім не виключають й інших варіантів.
Також повідомлялося, що в Адміністрації українського президента заявили, що не розраховують на військову підтримку НАТО.