Сушко зауважив, що головування в ОБСЄ – це «процедура, яка дозволяє реалізувати країні свій потенціал модератора».
«Країна (що головує) не нав’язує свій порядок денний, бо в ОБСЄ це не можливо. Країна радше має розуміти тенденції, можливості, і знаходити шляхи комунікації між різними сторонами процесу, які бувають антагоністичними або недружніми. І тут Україна має непоганий потенціал», – сказав Сушко і додав, що Україна належить до держав, які «не мають виразної конфліктної історії і дотримуються поміркованої лінії».
Експерт наголосив, що постановка пріоритетів під час головування України в ОБСЄ була сформульована так, аби пов’язати їх з цілями і напрямками зовнішньої політики, важливої для України.
«Вони (цілі) не були чимось небаченим. Вони відображали зв’язок між українськими пріоритетами і порядком денним ОБСЄ. Вони були сформульовані в обережний спосіб, аби мінімізувати ризик провалу. І провалу головування не відбулося. За нинішніх умов це уже є хорошим результатом», – переконаний Сушко.
Втім, експерт наголошує – протести, які почалися після 21 листопада – дати, коли Кабінет міністрів вирішив призупинити підписання угоду про асоціацію – позначилися на самій атмосфері міністерської зустрічі у Києві.
«Зустріч проходить під акомпанемент подій, які почалися перед Вільнюсом, включаючи провал Вільнюсу і подальші протести. Це позначилось навіть на рівні представництва. Кілька країн свідомо понизили рівень представництва на цій нараді. Так, наприклад, ЄС представлений не Кетрін Ештон, а її заступницею», – зауважив Сушко.
«Ці події внесли свої корективи. А це суттєво – бо якщо навколо країни немає позитивної атмосфери сприйняття, то це понижує її здатність бути хорошим модератором, якого б усі поважали», – зауважив експерт.
«Сьогодні Україна в очах багатьох країн є недоговороздатною, яка невмотивовано і безапеляційно відмовляється від раніше досягнутих домовленостей. Зрозуміло, що на такому тлі важко бути гарним модератором міжнародних процесів», – переконаний він.
«Я б не говорив, що Україна зробила щось не так в рамках ОБСЄ, але те що відбувається навколо – позначається на країні. Увага до України збільшується, оскільки вона зараз є гарячої точкою на мапі Європи», – резюмував експерт.
Як відомо, з 1 січня 2013 року Україна розпочала головування в Організації з безпеки і співробітництва у Європі. Серед ключових пріоритетів головування України в ОБСЄ були врегулювання тривалих конфліктів, зміцнення заходів довіри і безпеки на просторі ОБСЄ, використання потенціалу Організації в забезпеченні енергетичної безпеки, сприяння економічному розвитку, в тому числі розбудові нових торговельних і транспортних коридорів.
5-6 грудня у Києві відбувається засідання Ради міністрів ОБСЄ.
Саміт проігнорували держсекретар США Джон Керрі, міністри закордонних справ Великобританії та Франції Вільям Хейг і Лоран Фабіус.