«Передусім завдяки можливості використати надлишок квот на викиди з першого періоду дії документу для виконання власних зобов’язань», – пояснив він, додавши, що Україні буде дозволено викидати у середньому близько 650-700 мільйонів тонн СО2 на рік у наступні вісім років без застосування санкцій та необхідності додаткового придбання квот.
Голова Фонду цільових екологічних інвестицій вважає, що цей рівень не обмежить зростання національної економіки, оскільки викиди будуть значно нижче цього рівня. Як зауважує експерт, економіка зможе розвиватись, й через гнучкі механізми протоколу, може отримати додаткові стимули до скорочення викидів.
Крім того, Хабатюк відзначив, що торгівля квотами відтепер жорстко обмежена. «Це механізм, про який можна забути. Тоді як зберігся інший, який буде якіснішим – механізм спільного впровадження». Фахівець каже, що це підвищить довіру інвесторів до проектів з цим механізмом, дасть змогу стабілізувати та підвищити ціни на вуглецеві одиниці і, тим самим, залучити реальні інвестиції в економіку країни. На його думку, найбільш перспективно використовувати у майбутньому нові ринкові механізми Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. А їх, а саме – двосторонні угоди, внутрішні програми зі скорочення викидів, обговорюватимуть на наступному саміті зі зміни клімату, що відбудеться у Польщі.
Голова української Робочої групи неурядових екоорганізацій з питань зміни клімату Андрій Мартинюк, який стежив за перемовинами безпосередньо у Досі, називав рішення про Другий період зобов'язань Кіотського протоколу – амбіційним. “Рішення виглядає набагато краще, ніж ми могли сподіватись, адже воно не дозволяє учасникам збільшувати викиди парникових газів”, – сказав Мартинюк
Він звернув увагу на важливі для України аспекти нового рішення, пов’язані з можливістю торгувати квотами на викиди парникових газів. У документі, ухваленому у Досі йдеться про те, що перенесення невикористаних країнами квот на викиди СО2 з першого на другий період зобов'язань Кіотського протоколу дуже обмежено технічно. А всі країни потенційні покупці надлишків квот на викиди заявили, що вони їх не купуватимуть.
Мартинюк розповів, що під час засідання Росія намагалась заблокувати ухвалення рішення з подовження дії протоколу. Офіційні делегати з Москви заявили, що Кіотський протокол не виправдав сподівань Росії. Він звернув увагу на те, що Україна промовчала під час виступу російського делегата.
За його словами, екологи сподіваються на те, що Україна залишиться у Другому періоді зобов’язань Кіотського протоколу, а не вийде слідом за Росією.
Нагадаємо, близько двохсот країн–учасниць 18-ї конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, після двотижневих переговорів у Катарі, ухвалили рішення подовжити дію Кіотського протоколу ще на вісім років. Перший період дії Кіотського протоколу завершується 31 грудня цього року.
Японія, Росія, Канада та Нова Зеландія, які мали зобов’язання із обмеження викидів в першому періоді протоколу, не взяли таких зобов’язань у другому періоді.
Зобов'язання в рамках «Кіото – 2» взяли ЄС, Україна, Австралія, Казахстан, Білорусь, Норвегія, Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн і Монако.
Укладання нової угоди із захисту клімату, яка має запрацювати з 2020 року, вирішено завершити до 2015 року.