«Газпром використовує енергетику не як товар, а як зброю. Позиція української влади на сьогодні абсолютно правильна. Україна сьогодні не може дозволити собі за завищеними цінами субсидувати країну-агресора. Уряд повинен дотримуватись жорсткої позиції, не йти ні на які схеми типу РосУкрЕнерго, домагатися ринкової ціни на газ», – переконаний Омельченко.
За його словами, важко спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація надалі, адже проблема полягає в позиції Росії. Однак найближчим часом колапсу очікувати не варто.
«Обмеження поставок газу поки що не вплинуть на енергозабезпечення країни, оскільки влітку споживання енергоресурсів зменшується. Крім того, в сховищах є достатні запаси газу», – запевнив експерт.
Крім того, він акцентував увагу на деяких кроках, які допомогли б Україні мінімізувати шкоду від газових воєн з Росією та змусити російську владу більш тверезо дивитись на речі.
«Треба думати над тим, як припинити транзит російського газу територією України. Чому ми повинні надавати транзитні послуги країні-агресору, яка фінансує терористів і засилає їх в Україну? Для цього у нас є технічні можливості, адже транзит у нас від внутрішнього транспортування не відокремлений. Через це вони (росіяни – Ред.) мали б велику проблему з консервацією свердловин у Сибіру, де видобувають газ. Тим більше, Україна не має жодних юридичних зобов’язань перед європейськими країнами. Це був би достатньо сильний удар для Росії, адже щодоби вона втрачала б близько 100 млн доларів», – зазначив Омельченко, підкресливши, що Україні слід вимагати від ЄС та США, щоб третій етап санкцій став реальністю.
«Також варто збільшити поставки реверсного газу, залучити європейські газові компанії для наповнення українських газових сховищ. До речі, LNG-термінали в Європі заповнені лише на 35%, а всього вони можуть прийняти 200 млрд кубометрів газу на рік. А це потужний резерв із заміщення російського газу. Його можна закуповувати в країнах Перської затоки, Північної Африки, Південної Америки. Це буде дещо дорожче, але на сьогодні іншого виходу, крім того, як позбутися залежності від російського газу немає. Інакше постане питання енергетичної безпеки Європейського континенту взагалі», – резюмував експерт.
Водночас Омельченко наголосив на важливості програм з енергозбереження та енергоефективності.
«В першу чергу треба економити. У нас величезний потенціал для економії джерел. Енергоємність нашого ВВП у два з половиною рази більша, ніж в країнах ЄС. Система субсидування в Україні не сприяє економії ресурсів. По перше, субсидують не тих, хто цього дійсно потребує. По-друге, деякі споживачі отримують субсидії незалежно від того, скільки ресурсів вони споживають. Це величезне розпорошення коштів», – зазначив експерт.
«Зміна системи субсидування, тотальне встановлення лічильників, утеплення будинків, переобладнання котельного обладнання, заміна приладів освітлення – у цій сфері закладено величезний потенціал. Це можна і необхідно робити. Якщо минулого року Україна спожила 50 млрд кубічних метрів газу, то потрібно поставити завдання на національному рівні: у найближчі роки вийти на рівень не більше 35 млрд кубометрів. Якщо ми вийдемо на цей показник, то фактично позбудемося залежності від російського газу», – підсумував Омельченко.