«Справа Тимошенко показує обмеження того, що ЄС може зробити в якості актора в деяких країнах Східної Європи. Щодо України наразі панує значне роздратування та розчарування. ЄС має ряд інструментів, який він може використати, але вони в кінцевому рахунку є неефективними, частково тому, що Україна не вважає, що вони є в її інтересах. Янукович помиляється, думаючи, що ЄС зробить все, щоби не допустити Україну в орбіту Росії, тому що апетити для цього зменшуються», – вважає експерт.
Кобзова та інший аналітик центру Ніку Попеску переконані, що у минулому ЄС мав вплив на Україну, тому що вона висловила зацікавленість у приєднанні до ЄС та не хотіла, щоб її «проковтнула Росія». Але тепер Україна, або принаймні її керівництво, міняє свою думку.
«Україна – країна, яка хоче офіційно вступити в ЄС і бути пов’язаною з ним якомога тісніше, але в той же час керівництво нічого не робить, щоб змусити ЄС повірити, що вона має на увазі те, про що говорить», – відмічає Кобзова.
Попеску у свою чергу відмічає, що Україна є не найгіршим порушником прав людини на пострадянському просторі.
«Але Україна є найбільшим джерелом розчарування й поганих новин з точки зору прав людини, тому що ніхто не очікував, що вона піде по шляху їх порушення так швидко», – вважає він.
На його думку, відхід України від демократії та прав людини символізує більші складності в програмі Східного партнерства.
«Зовнішні гравці можуть зробити не так багато, коли є дуже сильне державне бажання до порушення прав людини в країні. Коли авторитарна влада, така як в Білорусі, здійснює напористий напад на права людини, частіше за все уряд має достатньо сил, щоб ігнорувати ЄС», – вважає експерт.
Голова відділу політичного аналізу Eastern Europe Studies Center Вітіс Юрконіс вбачає ширшу проблему Східного партнерства у тому, що ЄС не вдалося адаптувати конкретну політику по відношенню до кожної країни окремо.
«Білорусь є прекрасним тому прикладом. Президент Аляксандр Лукашенка був у змозі проводити політику балансування між Росією та Заходом, в той час як ЄС коливається між політикою санкцій та залучення, при цьому повністю не імплементуючи жодну з них».
«ЄС повинен не лише визнати, що Східне сусідство є важливим, але й бути більш активним в рамках Східного партнерства. Оскільки ні громадських інтересів, ні експертної думки в регіоні наразі недостатньо».
На думку Попеску, Білорусь є набагато більш централізованою та авторитарною, ніж Україна, яка все ще має деякі політичні партії та вільні ЗМІ. «Україна є просто нестабільною демократією з урядом, який намагається встановити біль авторитарний режим, якого поки що немає».
Попеску вважає, що Україна продовжуватиме рухатись в різних напрямках намагаючись справляти свій вплив якомога довше. «Це гра, хто блимне першим. І на цей раз ЄС, схоже, вирішив не блимати першим», – вважає Попеску.