У звіті під назвою «Україна в лещатах російської економічної «колонізації»?» автор зазначає, що за рік з часу приходу Януковича до влади російські економічні амбіції стали все більш помітні як у двосторонніх угодах, так і через прямі інвестиції. Так, за інвестиціями в Україну Росія зараз займає четверте місце, проте, з часом вони будуть ще більше зростати.
Російський ринок є також лауреатом українського експорту; Україна отримує велику частину свого газу та нафтопродуктів з Росії, крім того, економісти бачать вразливість української економіки стосовно російського рубля. Оцінки інституту при Міністерстві закордонних справ Росії свідчать про те, що вже скоро російський капітал буде контролювати майже третину економіки України.
Крім того, автор зазначає, що ризик російського політичного панування в українській економіці посилюється ще й через взаємозв’язок виробництва, успадкованого він СРСР, та через відсутність реформ у цьому секторі
«Економічний стабілізуючий елемент, який є у відносинах між Росією та ЄС відсутній у відносинах Росії з пострадянськими республіками і передусім з Україною. Зважаючи на це, відносини між ними є асиметричними. Саме тому з часом вплив Росії буде все більш дестабілізуючим чинником», – зазначає Ламброскіні.
Таким чином, «в очікуванні можливого збільшення впливу Росії в певних секторах, а також в контексті взаємозалежності економік двох країн, угода про асоціацію та вільну торгівлю є істотною підтримкою» для забезпечення економічного розвитку України в європейській зоні» зазначає автор посилаючись на європейське економічне джерело.
За твердженням Ламброскіні, угоду про вільну торгівлю з ЄС підтримують українські олігархи, проте, не з суто комерційних цілей. Вступ до СОТ вже відкрив для них достатньо ринків. Разом з тим, як пише автор, угода з ЄС має стати захистом від посилення російського економічного тиску. Тим не менш, деякі українські економічні галузі, включаючи машинобудування, дуже сильно залежать від їхніх можливостей в Росіїі, а тому їх представники виступають проти угоди з ЄС .
«Якщо російський економічний вплив (який важко кількісно оцінити) інструменталізується через політичні взаємозв’язки, через зміцнення впливу в газовому секторі, це природно матиме наслідки для української економіки», – вважає Ламброскіні.
Так автор передбачає, що наслідками асиметричного злиття Нафтогазу та Газпрому може стати захоплення всієї газорозподільної системи, внутрішньої мережі транзитних трубопроводів та мереж з розподілу електроенергії, газу, водосховищ.
Багато українських компаній вже стали боржниками російських банків, що також є елементом слабкості.
На думку Ламброскіні, вразливість інститутів регулювання економічних та комерційних відносин (трибуналів, антимонопольного комітету, комісії з видачі ліцензій і т.п.) до корупції та інших клієнтелістських впливів полегшують маніпуляцію в сфері політики чи торгівлі.