За словами Сванідзе, новий український КПК впроваджує найсучаснішу модель роботи прокуратури в рамках кримінального правосуддя.
«Головним тут є концепт про процедурне керівництво, яке мають здійснювати прокурори. Це дуже прагматична річ, яка спирається на просту логіку: прокурор є кінцевим користувачем продуктів діяльності слідчих органів. Це особа, яка веде справу і виступає обвинувачем перед судом. Слідчі органи не мають ані сили, ані повноважень прокурора, а лише проводять розслідування», – відзначив екс-прокурор Грузії.
На його думку, розділення прокуратури та слідчих органів потрібне для того, що не допустити фактів зловживань владою повноваженнями.
«У країнах із пострадянською специфікою, зокрема в Україні та Грузії, краще відокремити прокуратуру і слідчі органи одне від одного. Новий КПК є тим законодавчим майданчиком, на основі якого це можна зробити. В Україні попереду ще п’ять перехідних років, протягом яких прокуратура поступово буде позбавлена повноважень розслідувати кримінальні злочини самостійно. Вона й без того вже є достатньо потужним органом завдяки своїй функції вести справи в суді як сторона обвинувачення та керувати слідчими органами в процесі збору свідчень та розслідування. Розділення прокуратури та слідчих органів потрібне для того, щоб не допустити появи надпотужної інституції, яка може зловживати своєю владою і повноваженнями», – вважає Сванідзе.
За його словами, у країнах, які перебувають на шляху трансформації судової системи, зокрема сектору прокуратури, дуже важливо не змішувати, а розподіляти повноваження, щоб мати якіснішу відповідальність. «Прозорість судової системи залежить від чіткості та ясності повноважень прокуратури, оперативних, слідчих органів і суддів», – наголосив він.
Інтерв’ю з екс-прокурором Грузії, довгостроковим консультантом проектів Ради Європи Еріком Сванідзе читайте у № 13 Українського тижня.