«Думаю, що тут слід говорити про чітку спадковість. Тобто будь-які зміни, навряд чи вони будуть відбуватися. Я думаю, буде продовжуватися та політика, яка проводилася», – сказав Юрчишин.
Експерт відзначив, що в останні роки досить успішно будується вертикаль влади і ті, хто входить в неї, «однозначно демонструють свою підтримку цієї вертикалі». «Тому навіть немає сумніву, що та ідеологія, яка є, вона буде продовжуватися», – зауважив Юрчишин.
«Тобто буде певним чином дуже міцна роль політичного чинника, пов’язаного з тією ж валютною політикою, що дуже цікавить пересічного громадянина, тобто адміністрування, інтервенції, додаткові заходи по обмеженню попиту з боку населення на валюту. Крім того, таке ж саме посилення різного сорту регулятивних дій стосовно банківської системи, як ми бачили вже наприкінці минулого року», – пояснює економіст.
За його словами, «ситуація буде однозначно підпорядкована діям влади». Він наголошує, що найкраще, звичайно, коли б Центральний банк був хоч більш-менш незалежним, щоб монетарна та фіскальна політика були відокремлені одне від одного.
«Тоді за рахунок успішної координації можна застосовувати різного сорту заходи сприяння і підтримки реального сектору. У тому ж випадку, якщо (НБУ – Ред.) підпорядковано, тут ситуація дещо складніша. Тому що тут може бути і надмірне фінансування, скажімо, державного сектору, чи державних монополістів і т.д.», – сказав Юрчишин.
«Я б не розглядав питання про можливість якихось незалежних дій Центробанку з точки зору забезпечення макроекономічного зростання», – підсумував він.
Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада призначила Ігоря Соркіна на посаду голови Національного банку. За таке рішення проголосувала 231 картка народних депутатів.
З 25 грудня Соркін виконував обов’язки глави Нацбанку замість Сергія Арбузова, який був призначений першим віце-прем'єр-міністром.
Як повідомлялося, батько кандидата на пост глави Нацбанку працює у Газпромі.