«Коли в грудні 2011 року почався рух (вуличні протести – Ред.), здавалося, що Заходу не існувало: не було закликів про допомогу, жодних криків про його настирливі руки і навіть роздратування, коли Гілларі Клінтон зробила кілька заяв, які передбачали мінімальну американську підтримку. Нова опозиція, як і режим, здавалося, втомилася від того, що хотів Захід. Але зараз це вже не так.
Зникнення емоційної хвилі, яка супроводжувала рух, змусила опозицію не стільки хотіти чогось від Заходу скільки побачити Захід по-іншому: не як набридливого гравця, а як посібника Путіна», – пише експерт.
«Еліти, які можуть жити на офшорах – це те, що знищує Росію. Це – те, що роз’їдає якість наших кадрів, роз'їдає якість нашої інфраструктури, наші трубопроводи, нашу охорону здоров'я. І Захід допомагає їм це зробити. Він нічого не робить. Він закриває очі і спить», – зазначає російський опозиціонер Геннадій Гудков.
«В той час як зима починається новими арештами, процеси та засудження посилюють режим, а серед опозиції виникає консенсус щодо того, що вона хоче від Брюсселю. Вона хоче ряд законів, що забороняють корумпованим політикам відвідувати ЄС та замороження їх активів (починаючи з акта Магнітського, який би покарав посадовців, пов’язаних з вбивством юриста Сергія Магнітського). Тим не менше, ці нервові активісти вважають, що їхні повідомлення на Заході не чують у той момент, коли він міг би щось змінити», – додає Джуда.