Експерт погоджується, що ухвалення цього закону як застосування політтехнології принесло найбільше політичних дивідендів Партії регіонів перед парламентськими виборами.
«Для опозиції це була пастка в тому сенсі, що їй це не дало змоги серйозно розширити свій вплив на східні і південні регіони України. Однак, багато в чому цей закон допоміг «Свободі», бо був серйозний запит на українство, і в ситуації кризи постімперських або пострухівських націонал демократів єдиною національною силою були націоналісти «Свободи». У той час частково «Батьківщина», а в більшій мірі УДАР мали не зовсім виразний україномовний лінгвістичний профіль. В цьому сенсі закон дав такий політтехологічний ефект», – зазначив Карасьов.
За його словами, ефект цієї технології також відбився і на окремих опозиційних кандидатах.
«Ефект позначився на «Свободі» і окремих партій з лінгвістично і взагалі україноцентричним профілем. Як правило, вони дрібні, такі як «За Україну!». Втім, деяким її представникам (завдяки цьому. – Ред.) вдалося отримали свою квоту в «Батьківщині» і забронювати собі місця в прохідній частині партійного списку, до прикладу, Парубій. Ще хтось, як от Доній, зумів пробитися в окремому окрузі», – додав Карасьов.
Водночас експерт зауважує, що закон «не був спрямований на потрясіння фундаменту лінгвістичних стандартів в Україні, а мав чисто інструментальний політтехологічний і навіть технічний характер».
Як відомо, 3 липня 2012 року Рада ухвалила скандальний законопроект Ківалова-Колесніченка "Про засади державної мовної політики", який спричинив акції протесту. Кілька тижнів активістипротестували біля Українського дому. Деякі з них голодували. Однак закон так і не було скасовано.
Нагадаємо, 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. 10 серпня закон набув чинності.
У дев’яти регіонах України було надано російській мові статусу регіональної. В окремих регіонах Закарпаття та Буковини такий же статус отримала румунська, угорська та русинська мови.