У середині минулого навчального року в Україні почали активну боротьбу з цькуванням у школі – парламентарі ухвалили так зване антибулінгове законодавство. Анатолій Пазичук, юрист, координатор проектів та правозахисних програм Офісу регіонального розвитку, підсумував для Центру прав людини ZMINA півроку дії закону.
Так, за півроку працівники поліції склали 221 адміністративний протокол щодо цькування у школі.
Зокрема, лідерами зі складання протоколів і їхнього розгляду в судах виявилися Київська, Херсонська, Кіровоградська і Черкаська області. Найменше відреагували на закон Закарпаття та Чернігівщина, де склали по одному протоколу.
Своєю чергою, статистика свідчить, що в переважній частині випадків вчинення булінгу, а саме у 58%, до відповідальності притягують матір школяра (школярки), який вчинив булінг, і тільки у 13% – батька. Відповідають перед законом й учителі, повнолітні та неповнолітні особи.
Як зазначається, основна вікова категорія, яка страждає від булінгу, – це неповнолітні (14–18 років). Потім – діти до 14 років. Утім, булінг – це не тільки про конфлікти між учнями, а також й іншими учасниками освітнього процесу.
До того ж є одна справа, у якій потерпілим був учитель. Йдеться про розгляд справи Нетішинським судом Хмельницької області, в матеріалах якої встановили, що учень систематично ображав та чинив психологічний тиск на вчителя під час уроків. Підлітка визнали винним у вчиненні булінгу, мати неповнолітнього сплатила штраф у розмірі 850 грн.
Що стосується відповідальності, то саме про штрафи йшлося в більшості судових рішень. Загальна сума штрафів сягнула 51 тисячі 320 гривень. Крім того, суди видають попередження та зауваження, а також призначають громадські роботи і навіть зобов'язують булерів публічно вибачатися.
Водночас, за словами Анатолія Пазичука, щодо профілактики шкільного цькування українське законодавство, на жаль, не достатньо розвинене.
- Читайте також: Побороти шкільний булінг
Зазначається, що на сьогодні немає жодного плану дій, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладах освіти. Немає і порядку реагування на такі випадки, хоча це й передбачено антибулінговим законом. Фактично в державі відсутній механізм реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного характеру.
Також Міністерство освіти і науки України зазначає, що наразі є тільки проект наказу, покликаного вирішити означені питання, але який навряд почне працювати до початку нового шкільного року.
Повідомляється, що попит суспільства на вирішення цього питання великий. За даними моніторингу Інституту модернізації змісту освіти, фахівці його психологічної служби у 2018–2019 роках ухвалили понад 86 тисяч запитів від учасників освітнього процесу щодо протидії булінгу в закладах освіти. Зокрема, від батьків надійшло 27 772 звернень, від педагогічних працівників – 23 108, дітей – 30 178 та інших зацікавлених осіб – 5 490 звернень.
Нагадаємо, що 2 жовтня 2018 року Верховна Рада України схвалила за основу законопроект №8584, який встановлює адміністративну відповідальність за булінг.