«Непорозуміння із підписанням угоди щодо LNG-терміналу відбулися через некомпетентність окремих чиновників, які просто вирішили знехтувати Міністерством закордонних справ. Якби на укладанні договору були присутні українські дипломати, вони не допустили б такого провалу», – вважає він.
Водночас експерт зауважує, що українська влада дуже часто не запрошує дипломатів на різноманітні міжнародні заходи, які мають ключове значення для країни.
«І мені здається, що це часто зумовлено просто зневагою. Тому що, мовляв: «Ми тут провертаємо мільярдами, а дипломати невідомо що тут робитимуть»», – наголошує він.
Палій також зазначає, що в деяких міністерствах ще залишились люди, які розуміють, що таке національні інтереси, але іноді влада навмисне відсуває їх якнайдалі від усіх своїх «операцій».
«Взагалі, підписання настільки величезного контракту з такими наслідками звучить просто як анекдот. Іноді здається, що дипломатів не запросили лише тому, що, за старою грантоїдською звичкою, пошкодували на «бутерброди»», – додає він.
«З іншого боку, Росія може потирати руки, тому що скраплений газ – дуже серйозний чинник на ринку Європи. Ми бачимо, що за 2012 рік Росія лише за знижками, заднім числом, повернула європейським компаніям $10 млрд. Це – величезна сума. І все це завдяки скрапленому газу. Україна вже років 15 вибирала майданчик для будівництва такого заводу, аж поки не зійшлися на цій платформі. По суті, довгий час держава нічим не займалася у цьому напрямку. І от, як тільки взялася – зразу ж «сіла в калюжу», завдяки, так би мовити, «творчому підходу» наших чиновників», – резюмував політолог.